Гетьманат Міровичів та Федеративне Отаманство

Фракція Міровичів виникла після того, як її майбутньому лідеру, Міроу Міровичу, відмовили в підвищенні військового звання. Після цього його відправили в бій як приманку. Міроу був дуже здивований, коли зрозумів, що його намагаються навмисно вбити, але зробити це так, щоб усі вважали його загибель випадковістю. Поки його військовий корпус бився з ворогом, свої ж війська накрили його артилерією.

Міроу зрозумів, що якщо нічого не зробить, його вб'ють власні командири. Тому він разом зі своїм елітним корпусом уклав перемир'я з ворогом. Незабаром частина артилеристів підняла заколот, оскільки вони зрозуміли, що обстріл був організований саме для того, щоб убити Міроу. Військовий корпус Міроу дістався артилерійських позицій і знищив усіх артилеристів, крім однієї групи, яка допомогла йому та відмовилася виконувати наказ про обстріл.

Після цього повстання поширилося спочатку на планету, а потім і на цілі світи. Міроу оголосив себе Верховним Гетьманом цих територій. На його сторону перейшло чимало військових та офіцерів. Хоча їхня кількість становила менше 2% від усієї армії Імперії Святого Ордену, цього виявилося достатньо для створення нової держави.

Столицею Гетьманата Міровичів став Міроу-Град.

Паралельно з повстанням Міроу повстання підняли й отамани. Їх очолила Ніка Ворожець, яку отамани обрали на з'їзді на своїй столичній планеті Отан. Їх також давно втомила тотальна військова диктатура та придушення їхньої культури. Після спроби влади позбутися Міроу стало очевидно, що режим усуває всіх, хто стає для нього незручним. Отамани вирішили, що якщо зараз не спробувати здобути свободу, іншої можливості може вже не бути.

Після обрання Ніка Ворожець призначила головних отаманів, запровадила широку автономію для окремих територій та почала наводити лад у державі. Проте Отаманство мало недостатньо промислових потужностей і населення, щоб самостійно утримувати фронт проти великих держав. Тому було вирішено надіслати Універсал до Гетьманату Міровичів із пропозицією про зближення.

Від самого виникнення ці дві держави вважають одна одну братніми. Між їхніми лідерами також існують дуже близькі стосунки. Ходять навіть чутки про можливий роман між Міроу та Нікою, але ніхто не знає, чи є в них підстави.

Військова доктрина обох держав переважно спирається на піхоту та масоване використання артилерії. Вони мають багато типів піхоти для виконання різноманітних завдань, а також важку техніку, хоча її кількість залишається невеликою. Офіцерський склад не є численним, але його достатньо для ефективного керування військами.

Економіка обох держав перебуває нижче середнього рівня, проте за умови наполегливої праці там можна жити досить комфортно. Також існує безкоштовна медицина, але вона охоплює переважно легкі випадки та не може забезпечити лікування всіх хвороб.

Наразі Міровичі та Отаманство активно зближуються й поступово рухаються до можливого об'єднання в одну державу.