Глава 4.1

Глава 4

Вранці я вирішила трохи розвіятися, згадавши про те, що виходити з квартири все ж дозволено. Нехай навіть на відстань не більше двох кілометрів.

Одягнувшись в легкий сарафан, що підходив для пануючої на вулиці спеки, я залишила квартиру. В черговий раз переконалася, що мій будинок знаходиться в дуже зручному місці. В межах допустимого простору багато магазинчиків і навіть невеликий сквер. Дослідивши всю територію, я з цікавості пройшла трохи далі. Негайно голова вибухнула болем. Виникло відчуття, ніби я прив’язана до чогось невидимою ниткою і зараз вона сильно натягнута. Так ось як це діє! Поспішила відступити на кілька кроків, і неприємне відчуття припинилося.

Зробивши покупки в найближчому від будинку продуктовому магазині, я повернулася в свою квартирку і вирішила побалувати себе власноруч приготовленим шоколадним тортом з фруктовою начинкою. Все ж потрібно відсвяткувати новосілля, нехай навіть це доведеться робити на самоті!

Через кілька годин красень-торт гордовито височів на столі. Готувати я вміла і любила, і вважала, що покупні торти багато в чому поступаються тим, що готуєш сама. Не встигла я відрізати шматочок, як почула кроки зі спальні. Схоже, знову черговий гість з іншого світу завітав. Вирішивши не звертати на нього уваги, налила собі чаю і влаштувалася за столом.

Рука з ножем, яка зависла над тортом, завмерла, ледве я побачила Астарта, який з’явився на порозі кухні. Весь світ одразу ніби завмер. Як закохана ідіотка, я дивилася на демона з роззявленим ротом і не могла видавити ані слова. Навіть банального: «Добрий день».

– Як ви себе почуваєте, Ірино? – зберігаючи незворушний вираз обличчя, запитав Астарт.

– В-все добр-ре, – затинаючись, пробурмотіла я.

– Чудово. Із Зепаром я поговорив вчора. Сподіваюся, більше він вас не потурбує.

Демон вже розвернувся, щоб відправитися у своїх справах, коли я випалила:

– Торту хочете?

Думала, що Астарт просто проігнорує, але він розвернувся. На його обличчі з’явилася легка усмішка.

– Самі готували?

Я кивнула, заворожена грою світла в його дивовижних котячих очах. Отямилася тільки, коли він м’яко вимовив:

– Що ж, у мене знайдеться хвилин десять. Із задоволенням скористаюся вашою пропозицією.

Я негайно схопилася на ноги і кинулася наливати йому чаю. Потім тремтячими руками відрізала шматочок торту і поклала на тарілку. Підсунула до Астарта. Здригнулася, коли його рука обережно накрила мою. Від цього ніби вибух по тілу стався. Гормони знову оголосили війну розуму. Не в силах навіть ворухнутися, дивилася, як заворожена, в звернене до мене гарне обличчя і відчувала, що провалююся в безодню.

– Ви тремтите, Ірино, – ледь чутно вимовив Астарт. – Чому? Боїтеся мене?

Мої щоки негайно залила фарба. Його припущення було дуже далеким від істини. Незрозуміло чому, але саме його я не боялася. Хоча підстав було більш ніж достатньо. Він могутній демон, напевно, як і Зепар, який харчується людською енергією. Але чомусь страх – останнє, що я відчувала, перебуваючи поруч із ним. Думала зовсім про інше...

– Ні, не боюся... – хрипко видихнула.

Не знаю, що він побачив на моєму обличчі, але одразу прибрав руку. І я на неслухняних ногах пройшла до свого стільця. Опустилася на нього і застигла, не в силах відвести погляд від Астарта. Він же неспішно відкусив шматочок торту і посміхнувся.

– Дуже смачно.

– Спасибі... – стало дуже приємно. Настільки, що на обличчя сама собою наповзла дурнувата посмішка. – Мама вважає, що жінка повинна вміти готувати. Інакше її важко вважати повноцінною.

– Дивлячись на все, у вашої мами вельми консервативні погляди на життя, – зауважив Астарт, зробивши ковток з чашки.

Я мимоволі скривилася, згадавши про батьків. Досі було боляче від їх зради. Замість того щоб підтримати, вони відвернулися від мене і не стали ні у що втручатися. Нехай від цього я не перестала їх любити, але колишнього тепла вже не було. Не бажаючи більше згадувати про батьків, перевела розмову на іншу тему:

– Скажіть, а чому портали потрібно прив’язувати до відьом? Хіба не зручніше їх було б створювати там, де заманеться?

– Зручніше, звичайно, – в задумі сказав Астарт, помішуючи чай ложечкою. – Раніше так і робили. Але від цього виникають діри у світовій матерії. Коли всю небезпеку цього зрозуміли, вирішили мінімізувати шкоду. Створювати портали у зручних для цього місцях. Прив’язка дозволяє погасити шкоду за допомогою використання енергії відьми. Поступово до цього всі звикли. Та й створювати портали можуть лише вищі демони або архимаги. А мандрувати по світах доводиться багатьом. Так що вважайте це своєрідною транспортною розвилкою.

– А навіщо демони відвідують наш світ? – мимоволі запитала я.

Думала, що він не відповість. Навряд чи мені належало знати такі речі. Тому дуже здивувалася, коли Астарт все ж заговорив:

– Для того, щоб наше життя тривала практично вічно, необхідне особливе харчування.