РОЗДІЛ 8 Наслідки

Сонце  повільно пробивалося крізь штори, залишаючи на наших тілах свої відбитки. Я дивилася в стелю, намагаючись зібратися з думками. Юра поруч кумедно хропів, а його рука продовжувала лежати на моєму животі. .Обережно вилізши з- під ковдри йду у ванну. Тепла вода змиває втому останніх днів. Про роботу в книгарні я майже не думала. Навіщо? 

Загортаюся в рушник і підхожу до дзеркала. Слово ПАНК на спині стало ще чіткішим. Воно стало початком нового етапу в моєму житті. В юності батьки забороняли мені проявлятися. Виховані за старою системою, вони боялися моєї свободи. Я надто довго грала за їхніми правилами. З часом це змусило мене  боятись власної темряви. Тому я шукала вихід у музиці. 

Занурена у власні думки, я не одразу відчула присутність демона -музиканта. Прийняти цю правду було важко- навіть тепер, коли він стояв поруч. Юра ніжно торкнувся моєї спини й тихо мовив:

-- Юлю, цей напис тепер твоя мітка.

-- І що це означає? - так само тихо поцікавилась я у нього.

-- Що ти тепер пов'язана зі мною. 

Я обернулася й знову торкнулася губами його губ. Мені було байдуже, що стою перед ним лише в рушнику. Я втомилася ховати свої почуття. Втомилася бути сильною жінкою. 

Він повільно звільняв мене не лише від рушника,а й від внутрішніх страхів і болю, який роками носила в собі. 

Раптом зазвучали перші акорди пісні ,,Мовчати'' Юра ніжно торкався губами моїх сосків. Стогін сам вирвався з мене. Для нього я була цікавою книжкою, яку треба було вивчати. 

- -Юлю... ти зараз моя найбільша спокуса в житті.- прошепотів демон мені на вухо. Від його подиху шкіра вкрилася мурашками. Я хотіла тонути в цьому відчутті. 

-- А ти... мій гріх, Юро.- прошепотіла я у відповідь.

І щоб далі зі мною не трапилося я готова була нести відповідальність за власні вчинки.