Розділ 49. ЯРА/ЖАН. Іспит, етап 1.

— Починайте!

І Жан, і я приступили до першого етапу.

Я, як і належить, почала з білих вин.

Цей Рістлінг я пробувала разом з Кіром в один з вечорів в ресторані. Навіть рік той самий...

Я зрозуміла це відразу ж після того, як вловила аромат вина.

Здається, дванадцятий. Кір говорив, що це вино на тверду вісімку і у нього особливий аромат... — я взяла ручку і написала на першому папірці цифру вісім, після чого перевернула папірець і поклала перед бокалом. — Навіть пробувати не довелося. Ура!

Тим часом Жан теж оцінював перше вино...

***

ЖАН

"Точно Рістлінг дванадцятого року." — я переможно посміхнувся. — "Це буде навіть легше ніж я думав." — я взяв аркуш і ручку. — "Особливо тонкий аромат... Та й взагалі рістлінгі входять в топ-3 найкращих білих сортів. Так що тверда вісімка." — я написав цифру вісім. — "Тобі не перемогти мене."

***

ЯРА

Друге вино також викликало в мене посмішку.

"Шардоне." — подумала я, після того як оцінила сукню і ніс вина. — "Я його сто разів пробувала. Класика класикою. Але ніжки нерівномірні, та й вино тьмяне. Поставити йому сім або все ж таки — шість?"

Жан теж в цей же час пробував друге вино...

***

ЖАН

"Шардоне, гарної консистенції, але з нерівномірними слізками і злегка тьмяне. Тверда шістка." — вирішив я, глянувши на Яру.

***

ЯРА

Коли я дописала номер другого вина, то приступила до аналізу третього.

"О, це Совіньйон блан дві тисячі шістнадцятого..." — подумала я, понюхавши його.

Кір мені тоді сказав, що це взагалі відмінне вино, але якщо йому більше чотирьох років, то... Ось воно, вино середньої якості. П'ятірка.

Жан так само приступив до останнього білого вина....

***

ЖАН

"Совіньйон блан шістнадцятого." — сказав я сам собі, спробувавши його. — "Воно не призначене для тривалого старіння, а цьому вину вже є чотири роки. П'ятірка." — посміхнувся я, розуміючи, що саме тут у Яри і почнуться проблеми...

***

ЯРА

"Добре, що я їх не пробую..." — подумала я, покосившись на Жана. — "Нехай тут і є куди спльовувати і навіть є вода для ополіскування рота... Я впевнена, що якби пробувала, то з кожним наступним вином смаки б змішувалися і ставало складніше..." — я перевела погляд на вина. — "Тепер на черзі рожеві... У них я розбираюся найгірше... Знаю хіба що лідерів..."

Я взяла у руку перше рожеве вино і приступила до органолептичного аналізу.

Напівсухе вино з приємним ароматом малини і полуниці. Смак легкий і освіжаючий — вино відмінно підійде до ягідних десертів... І його я вже теж пробувала...

Я знову посміхнулася.

Розі д'Анжу. Кір говорив, що це одне з кращих бюджетних вин і за десятибальною воно матиме у мене близько семірочки.

***

ЖАН

"Розі д'Анжу сімнадцятого. Дешеве, але якісне. Між шісткою і сімкою, але ближче до семи." — подумав я і поставив свою оцінку.

Тим часом Яра вже пробувала наступне вино...

***

ЯРА

"О, рожеве Шардоне! Кір говорив, що за межами Франції про нього мало хто знає... Рік визначити не можу... Я пробувала таке лише раз і то був шістнадцятий, але це ніби як трохи молодше. Кір говорив, що це вино — одна з дійсно недооцінених перлин Провансу, гідна як мінімум вісімки... Хоча саме з цим вином щось не так... Поставлю сім."

Жан так само приступив до оцінки Шардоне...

***

ЖАН

"Ось воно..." — я задоволено посміхнувся. — "Саме тут вона і посиплеться... Напевно знає, що рожеве шардоне — один з недооцінених шедеврів Провансу. По-цьому вона буде судити його упереджено і поставить вісім, навіть не помітивши дефект в слізках... Через це воно на жаль вартує не більше п'яти..."

***

ЯРА

Останнє рожеве вино мені категорично не сподобалося. Я не впізнала сорт і була реально розгублена.

По зоровому аналізу дефектів не було, але ось в смаку було щось не так... Воно не було гармонійне.

Я вирішила поставити йому п'ятірку, Жан же і зовсім поставив  нуль... Я прочитала це за рухом його руки по папірцю, але цифру свою не змінила.

Після того, як ми обидва прополоскали рота, ми приступили до оцінки останніх, червоних вин.

Червоні були моєю сильною стороною і я була куди більш впевнена в тому, що впораюся. Перше ж червоне виявилося дефектним і я поставила йому нуль, Жан зробив те ж саме, це я знов підгледіла за рухом його ручки по паперу. 

Наступні два вина, надто молоде Каберне Совіньйон і гармонійне Мерло, отримали у мене шість і вісім баліві відповідно. Жан же першому поставив п’ять, а другому вісім. В мене була спокуса «списати», але я розуміла, що так нічого не досягну...