Розділ 21. ЯРА. Перша дегустація.

— Нагадай, чому я поїхала до тебе? — я роззулася і пройшла за Кіром вглиб квартири.

— Не хотіла додому, — він розпустив краватку і кинув її на тумбочку біля ліжка, а потім підійшов до якоїсь дивної шафи і дістав з неї кілька пляшок вина. — Хочеш повчитися?

— Пити алкоголь? — з недовірою запитала я.

— Дегустувати, а не пити, — уточнив Кір.

— Ти ще й в цьому розбираєшся?

— Взагалі, це одна з моїх двох спеціальностей... Адже я винний критик як-ні-як, і заробляю в основному саме цим, — він підійшов до кавового столика біля дивана і по черзі поставив на нього всі чотири пляшки — з білим, рожевим, червоним вином і шампанським. — Йди сюди.

Я слухняно підійшла до дивана.

Кір жестом показав мені сісти.

Я сіла.

Він пішов за келихами — він ніс відразу вісім штук! Келихів було чотири види, по дві штуки кожного.

— Почнемо з шампанського, — він взяв одну з пляшок і швидким точним рухом відкупорив її без характерного звуку. — При подачі в ресторані ти ніколи не почуєш хлопок. Різне шампанське має різну оптимальну температуру подачі. У нас з тобою —напівсолодке, його зазвичай охолоджують до 6-8 градусів, — Кір наповнив два келихи для шампанського до половини. — Келихи для шампанського мають особливу форму...

— Довгі і вузькі, — зорієнтувалася я. — Я це знала.

— Дуже добре. Шампанське від вина відрізнити зможеш?

— Шампанське газоване, а вино — ні. У шампанського ще пінка через пухирці газу...

— Добре, — він кивнув. — Тепер техніка дегустації. По-перше, як ти висловилася «пінка». Чим вона вища і чим дрібніше бульбашки в келиху, тим якіснішим вважається шампанське, або ігристе вино. Саме ігристе вино має бути прозорим і чистим, — коли він розказував про нюанси, я бачила, що йому все це дійсно подобається і тому усміхнулася. — Колір залежить від сорту. Кожен напій має свій неповторний букет, в якому можна «розгледіти» фруктові ноти, що перемежовуються з тонами меду, ванілі, горіхів, хлібної скориночки, прянощів і навіть хвої. Одного там не повинно бути — аромату хімії і вираженого дріжджового запаху. Понюхай його...

— Добре... Запаху дріжджів і хімії немає, — я прикрила очі, нюхаючи вино. — Що тепер?

— Тепер відпий. Смак хорошого ігристого вина повинен бути в першу чергу збалансованим. Гармонія між кислотністю, солодкістю і спиртуозністю — ознака якісного напою.

Я відпила вина і відкрила очі.

— Не ковтай його відразу, — зелені очі дивилися на мене з цікавістю. — Потримай трохи в роті...

Я кивнула і послухалася «наставника», а потім нарешті проковтнула шампанське.

— Стільки премудростей... — я посміхнулася. — І так з кожним вином?

— Звичайно, — він кивнув. — Залежно від виду змінюється техніка і температура подачі, а також порядок дегустації, — Кір раптом встав з-за столу і взяв пляшки. — Але мішати напої між собою не варто, тому інші спробуємо наступного разу.

— Налий мені хоч ще трохи... А то в тому ресторані я всього келих випила.

— Гаразд, — Кір налив мені ще пів келиха. — Але на цьому все.

Раптово його телефон задзвонив і я навіть трохи стрепенулася.

Кір дістав мобільний з кишені, подивився на екран і підніс телефон до вуха. Десь хвилину він слухав мовчки, а потім все ж відповів:

— Зрозуміло, спасибі за інформацію, Ліз. Я тобі завтра передзвоню, — він знову поклав телефон до кишені.

На секунду мені здалося, що обличчя Кіра стало якимось похмурим, але він примудрився відразу ж поміняти свій вираз і загальну атмосферу просто злегка посміхнувшись...

— Знаєш, іноді мені здається, що ти кілер або щось на зразок того, — раптом сказала я ніби як жартома.

— Коли здається, хреститися треба, — він погладив мене по голові, як малу дитину. — Давай вже лягати. Я розстелю тобі на дивані у вітальні.