8

8 Аліса Ковал

Це була одна з найдивніших розмов у моєму житті. Я стояла в кабінеті пана Громова, директора нашого архітектурного бюро, і відчувала, як підлога під ногами стає хибкою.

Громов, зазвичай суворий чоловік, який не терпів помилок, зараз дивився на мене з сумішшю подиву та поваги. На його столі лежав роздрукований лист із офіційним логотипом компанії «Bel-Corp».

— Алісо, я не знаю, що ви зробили і як ви на нього натиснули, — почав Громов, протираючи окуляри, — але Марк Беллінг щойно особисто відкликав претензію на авторство проєкту «Скляна Вежа».

Я відчула, як у мене перехопило подих.

— Особисто?

— Так. Більше того, він надіслав додатковий протокол. У ньому вказано, що після «глибокого аналізу» він визнає ваш варіант конструкції несучих стін не просто кращим, а геніальним. Він вибачається за «технічне непорозуміння».

Я мовчала, намагаючись вхопитися за край стільця. В голові промайнув мій вчорашній сон. Як Марк стояв на колінах. Як він говорив: «Я нікчема, яка вкрала твою працю».

— Це неможливо, — прошепотіла я. — Марк Беллінг ніколи не вибачається. Тим паче — письмово.

— Ну, виходить, що я тримаю в руках неможливе, — Громов усміхнувся, вперше за весь час нашої роботи. — Він наполягає, щоб ви очолили фінальну стадію будівництва. Це ваш тріумф, Алісо. Але скажіть мені чесно... як ви змусили його це зробити?

Я згадала холодний погляд робота, який стояв у мене у вітальні. Згадала той дивний сон, де в нього був пульс.

— Я... я просто пояснила йому, що він був неправий, — відповіла я, відчуваючи, як по спині пробіг холодний дриж. — Тільки не знала, що він так швидко зрозуміє.

— Що ж, ідіть працювати, — кивнув директор. — І, до речі, він просив передати, що чекає на ваші нові ескізи. Сказав, що тепер він ваш «найбільший фанат».

Я вийшла з кабінету, відчуваючи не радість, а дикий, неконтрольований страх. Цей збіг був надто ідеальним. Вчора я купую робота-Марка і змушую його вибачатися, а сьогодні справжній Марк капітулює?

«Це не може бути збігом», — пульсувало в голові. — «Він знає. Якось він дізнався про все».

Я схопила сумку й кинулася до виходу. Мені потрібно було негайно повернутися додому. Мені потрібно було подивитися в очі тій залізяці в кутку моєї вітальні й переконатися, що це всього лише машина.

Я залетіла в квартиру, навіть не скинувши туфлі. Серце калатало десь у вухах. Новини від Громова не давали мені спокою всю дорогу — цей раптовий «атруїзм» Беллінга виглядав як витончене знущання або якась занадто складна пастка.

Я зупинилася посеред вітальні, важко дихаючи, і вставила погляд у нього. Він стояв там само. Непорушний. Ідеальний. Холодний.

— Ти… — я підійшла ближче, відчуваючи, як тремтять руки. — Я не знаю, що це за магія чи збіг, але мені це не подобається. Ця іграшка занадто сильно лізе мені в голову.

Я кинула сумку на диван і рішуче витерла долоні об джинси. Ранкова впевненість у тому, що нічна розмова була лише сном, почала тріщати. Мені потрібно було докази. Мені потрібно було побачити його «нутрощі», щоб заспокоїти власну параною.

— Знаєш що, «Марку»? — я виставила вказівний палець перед його скляним поглядом. — Досить. Мені байдуже, скільки ти коштуєш і яка там гарантія. Я не дочекаюся кур’єрів. Я зараз просто вийму з тебе консоль керування. Подивлюся твої логи, запити, пам’ять… Подивлюся, чи не передавав ти комусь мої розмови.

Я підійшла до нього впритул і почала обходити навколо, шукаючи на потилиці або під коміром приховану панель доступу, про яку читала в інструкції.

— Зараз я витягну твій «мозок», — процідила я крізь зуби, торкаючись його шиї холодними пальцями. — І ми побачимо, хто тут насправді маніпулятор. Якщо ти просто машина — ти вимкнешся. А якщо ні…

Я намацала ледь помітний шов за його вухом. Мій палець натиснув на фіксатор.

І на диво він піддався.

— Ну що, подивимося, що в тебе всередині, — прошепотіла я, готуючись різко смикнути панель вбік.

 Фіксатор з тихим тріском висунувся і я видихнула виймаючи память та налаштування з голови робота. Та не знайшовши там нічого зайвого поставила на місце.

Він був роботом а не людиною і нічого зайвого в ньому не було.