27

«Не завжди буває легко, просто продовжуйте і не дозволяйте дрібницям втомлювати вас»

Сьогодні я вперше була на судовому засіданні і це була, ще та каторга. Адвокат Алекса буквально хотів зробити його не винним у цій справі і зробити з нього жертву, хоча доказів проти нього достатньо. Пощастило, що Тайлер допоміг знайти найкращого адвоката для Коула в останній момент, інакше в нього був би державний адвокат. Я ніколи так не нервувала як сьогодні. Поруч зі мною сидить Тайлер та Міранда, вони тримають мене за руки, прямо зараз суддя називає вирок для обох сторін. 

— Ваша честь, який вирок для Алекса Вуда по справі нападу на Абігейл Роуз? 

— Враховуючи всі докази та тяжкість злочину, я приговорюю Алекса Вуда на п'ять років позбавлення волі. — стук молотком.

— Ваша честь, а по справі умисного вбивства Гордон Роуза, який ви виносите вирок? — я відчуваю як моє серце готово вилетіти з грудей.

— Враховуючи, що вина Алекса Вуда доведена, і він скоїв вбивство з особливою жорстокістю, я приговорюю його на п'ятнадцять років позбавлення волі, без можливості дострокового звільнення! 

Цей стук молотка вже в голові відлунням йде. 

— Ваша честь, який вирок для Коула Роуз у справі про напад на Алекса Вуда, з метою захисту потерпілої особи? 

— Коул Роуз, — я стискаю руки Тайлера і Міранди, — Приговорюється до трьох років позбавлення волі, або ж виплати штрафу у розмірі одного мільйона доларів.

— Чорт, — з полегшенням відпускаю руки і поспіхом витираю сльози. 

Коул буде на волі, я заплачу за нього штраф. Алекс психує на свого адвоката та злісно поглядає на мене, а Коул з вдячністю дивиться, так само на мене. 

— Нарешті цей козел отримає своє, — виходимо з зали суду. 

—  Я так вдячна вам, що були поруч, — обіймаю Міранду, а потім Тайлера.

— А інакше й бути не могло, люба! — подруга обіймає мене. — Нарешті всі ці жахіття закінчилися. 

Вчора я подзвонила Міранді і попросила її піти зі мною. Оскільки Стейсі була зайнята, не хотіла її турбувати. 

— Не всі, — до нас підходить Коул. 

— Ти чого тут? — я не очікувала побачити брата, думала його не відпустять. 

— Мій зять вніс заставу, — дивлюся на Тайлера і не розумію коли він встиг. 

— Це не я, Ітан вніс. — пояснює. 

— Що ти маєш на увазі? — дивлюся на брата.

— Ще потрібно вирішити проблему з містером Вудом, — я досі не знаю їх історію. 

— Нам краще піти до моєї кав'ярні і там поговорити. 

Ми зробили так, як запропонувала Міранда. 

— Почекай, — Тайлер першим почав задавати питання, — Тобто ти кажеш, що містер Вуд зіштовхнув власну доньку з моста? Ти був там в той момент?

— Так, я бачив все на власні очі. 

— Але навіщо йому робити таке з донькою? — влізла в розмову я.

— Кароліна не його рідна донька, — моя щелепа буквально опинилася на підлозі. — Це донька його другої дружини, мачухи Алекса. 

— Чому ти розповідаєш нам це? — Міранда задала влучне питання.

— Тому що, мені потрібна допомога, я так і не зміг нічого зробити за ці п'ять років. 

— Який в тебе план?

— Оскільки містер Вуд зараз втратив пильність, то ми можемо допомогти Кароліні втекти з-під його нагляду.

— І що це дасть?

— Ми підтримували з нею зв'язок весь час, вона здорова і може ходити.. містер Вуд тримає її у будинку, щоб вона не дала показання проти нього.

— Він спеціально всім бреше, щоб захистити себе, а тебе підставити! 

— Так.. він був проти наших стосунків з самого початку, а тепер хоче зробити з мене монстра, що познущався над його па́сербицею.  

— Ти всі п'ять років переховувався від нього? — я вважала Коула якимось придурком до цього моменту.

— І від його людей, — тяжко зітхнув. — У сімейства Вуд достатньо зв'язків, щоб мене по тихому вбили і закопали. 

— Який жах, — Міранда сиділа тримаючись за голову. — Чому у вас двох, таке складне життя?

— Це все прізвище Роуз, не інакше. 

Відповідь Коула, нас всіх насмішила. Ми у дитинстві завжди всі невдачі списували на наше прізвище. 

У нашому містечку ходили чутки, що ті, у кого прізвище Роуз, завжди будуть нещасні. 

— То і який у нас план? — Міранда рішуче налаштована, на відміну від мене.

— Я думаю, що найкраще буде зробити так, — ми всі уважно слухали план Коула і я сумніваюся в тому, що мені вдасться виконати свою роль. 

— Почекай! — погляд Тайлера не говорив нічого хорошого. — Абігейл вагітна і я не дозволю ризикувати її здоров'ям! 

— Сестричко, ти вагітна? — єдине, що я могла у даній ситуації — посміхатися. 

Коул єдина рідна по крові мені людина, що залишилася, а я йому не сказала, що вагітна.

— Не дивись на неї, розмовляй зі мною. — Тайлер відразу зрозумів, що мені ніяково розповідати про свою вагітність брату. 

— Оце так неочікувана новина, — Коул підвівся і подав руку Тайлеру. — Радий вітати майбутнього батька! 

Вони потиснули один одному руки, після чого Коул сів на місце. 

— Тобі потрібно вигадати інакший план, без участі моєї дружини. 

— Але вона єдина кого містер Вуд захоче пустити до свого будинку.

— Доставка їжі? 

— Залишають біля воріт. 

— Працівники у його будинку?

— Занадто вірні йому, інакше Кароліна вже давно була б на волі і ми одружилися. 

— Чорт, — Тайлер стискає кулаки.

Не можу повірити, що мій брат кохає когось, а тим паче настільки сильно, що ладен піти на злочин.

— Я буду в порядку, не хвилюйся за мене.

— Абі, ні. — голос Тайлера холодний. 

— Ви будете поруч, я не постраждаю, тим паче, що від мене потрібно лише вкрасти ключі. — стою на своєму.

— Ні, — Тайлер встає з-за столу і мовчки виходить з кав'ярні. Я помічаю як він дістає пачку цигарок з кишені і підпалює одну цигарку. 

— Твій чоловік досить різкий, — переводжу погляд на Коула. 

— Ні, він просто хвилюється за мене.

Далі ми всі мовчки сиділи і чекали на Тайлера, він викурив три цигарки і лише після цього зайшов.