24

«Істина полягає в тому, що не дивлячись на важкі випробування, ми перемогли»

Кінцівки моїх пальців поколювали, а долоні потіли. Мені страшно. Я знову один на один з Алексом і немає нікого, хто може допомогти мені.

— Куди ж поділася твою хоробрість? — чоловік повільно підходив до мене. — У минулий раз ти була так хоробра, така впевнена у собі, що ж сталося зараз? 

— Звідки в тебе ключі від моєї квартири? — мій голос тремтить. 

— Зробив дублікат..знав, що він мені знадобиться. 

— І що ж ти хочеш від мене? — я повільно відходжу назад, хоча й прекрасно розумію, що тікати мені нема куди. 

— Через тебе… мій батько відмовився від мене! Сказав, що я не його син, адже його син не вдарив би жінку.. 

— В чому ж моя вина? Ти вдарив мене, а не я тебе! 

— Ти мене спровокувала! 

— Яким же чином я це зробила? 

— Ти винна в тому, що сталося!

— І чому ж я винна? Що такого я зробила?! 

— Ти знаєш!

— Ні, не знаю! — ми говорили на підвищених тонах, я дуже сподіваюся, що сусіди почують і хоча б подзвонять у поліцію. — До дня весілля, я навіть не знала, що ти не кохаєш мене! Я вірила в те, що ми будемо разом, навіть після того, як ти вдарив мене!

— Годі виставляти себе в ролі жертви!

З мене вирвався сухий смішок, я правда не розумію у чому моя вина.

— Але я і є жертва, Алекс! 

— Чорт! — я відчула як моя щока почала пекти, він вдарив мене. — Тобі краще стулити пельку, люба.. інакше..

— Інакше що? Вб'єш мене? 

— Будеш лежати в могилі поряд з батьком, якого так “любиш”! 

— Невже… ти його вбив? — мої ноги стали ватні, якби не стіна позаду мене, я б вже була на підлозі.

— Сам винний, старий придурок! 

— Чорт, Алексе! — я дивилася йому в очі, відчуття страху посилювалося. — Ти вбив людину…

— Твоє базікання, бісить мене! — схопив мене за волосся, я вчепилася в його руку, щоб зменшити біль, але це не допомогло. — Пішла від мене до мільйонера? Це ти даремно зробила, Абігейл! 

Я опинилася на підлозі і заплющила очі, цей козел знову поб'є мене. 

— Ти ще хто такий? 

— Її брат, мудило! — почувши голос Коула я відкрила очі. Мій брат б'є Алекса, що валяється на підлозі. 

Двері до квартири відчиняються і забігає Тайлер, він дивиться на бійку, потім помічає мене.

— Абігейл! — опиняється біля мене і обіймає, його дихання дуже ускладнене. — Вибач мені, вибач, будь ласка.. я знову засумнівався у твоїх почуттях.. 

— Він зараз вб'є його, — я не могла відірвати погляд від Алекса, що лежав нерухомо і стікав кров'ю, а Коул все продовжував наносити удари. 

— Чорт! — Тайлер відтягнув мого брата від Алекса. — Досить.. досить! Твоя сестра бачить це! 

Коул так само як і Тайлер важко дихав, вони обидва дивилися на мене.

— Тайлер.

— Тобі погано? — все довкола почало кружляти. 

— Я здається втрачаю свідомості.

— Абі! 

Так і сталося, в ту ж секунду я відключилася. 

Прийшла я до тями у лікарні, поряд сидів Тайлер, а над вухом надокучливо пікав апарат. 

— Тай.. 

У горлі було занадто сухо, я навіть не змогла вимовити ім'я чоловіка. 

— Кохана, — Тайлер відразу подав мені пляшку з водою і я зробила декілька ковтків води. — Ти як?

— Що з Алексом? 

— Його забрала швидка, а твого брата поліція. 

— У Коула і так судимість за розбій. — поклала голову на подушку і заплющила очі. — Навіщо він тільки побив його?

— А було краще, щоб Алекс тебе побив? — тон чоловіка був різкий. 

— Чому він взагалі був там? 

— Хто саме? 

— Та обидва! Коул навіть не знав мою адресу, але опинився поряд настільки вчасно..

— Він шпигував за Алексом, — поглянула на Тайлера. — Твій брат подзвонив мені, коли Алекс увійшов за тобою у квартиру, сказав їхати якомога швидше, сказав що ти в небезпеці.

— Я нічого не розумію… Алекс вбив мого батька, Коул шпигує за Алексом! Що відбувається?!

— Це ще не всі новини, люба.. 

Тайлер виглядає настільки стурбованим та радісним одночасно.

— Що таке? 

— Лікар сказав, що ти вагітна, — його посмішка була ширшою, ніж я коли-небудь бачила.

— Я що? 

Від шоку я підірвалася з ліжка, але Тайлер не дозволив мені встати.

— Спокійно, тобі потрібен спокій. 

— Як я можу бути при надії? — моя долоня опинилася на животі. — Ти жартуєш?

— Ти настільки шокована, чи ти не хочеш дітей? 

— Ні-ні.. я шокована.. я дуже шокована, Тайлере! 

— Ми всі рази кохалися без презервативу, тож твоя вагітність у найближчий час, була  цілком імовірна. 

— Ти виглядаєш щасливішими, ніж будь коли! 

— Звісно! Я стану батьком, — чоловік поклав свою долоню на мій живіт. — Я так само шокований, але я дуже щасливий..

Тепло від його долоні гріло мій живіт, приємне відчуття. 

— Потрібно розповісти Стейсі та Аманді, — Тайлер сів поруч на ліжко. — Також твоїй мамі, а ще Ітану! 

— Ми обов'язково розповімо, не хвилюйся, — чоловік обійняв мене однією рукою за плечі. — Всі дізнаються, що ми станемо батьками.

— Всередині мене буде жити маленька людина, — я дивлюся на Тайлера, — Це так дивно.. і це велика відповідальність! 

— Ми впораємося, я буду завжди поруч, Абі. 

До плати увійшов лікар. 

— Бачу ви прийшли до тями, — підійшов до мене. — Давайте перевіримо ваші показники. 

— Чому я втратила свідомість? 

— Нерви, це все через них, — лікар записав щось у свій блокнот. — Показники в нормі, тож я вже випишу вас. 

— Гаразд.

— Лікарю, а це точно безпечно? Вона все-таки вагітна.

— Не хвилюйтеся, ваша дружина цілком здорова, тільки багато нервує, потрібно зменшити, а ще краще, уникати стресових ситуацій! 

— Дякую, лікарю. 

— Зайду до вас пізніше. 

Чоловік вийшов з палати і ми знову залишилися вдвох. 

— Я хотів дізнатися стать дитини, але мені сказали, що це неможливо у такий термін. 

— А який у мене термін?