19

«Відпочинок – це не відмова. Відпочинок – це те, що дає тобі нові сили та готує до наступного рівня»

Після конференції ми пішли до найближчої кав'ярні, щоб перекусити, оскільки всі були голодні. Тайлер наполягав на тому, щоб ми поїхали кудись в краще місце, але Ітан сказав, що в нього не так багато часу, потім ще по справах їхати, тож ми сіли в кав'ярні і замовили піцу та каву. 

— Як самопочуття? — Стейсі дивитися то на мене, то на Тайлера.

— Складно сказати, — відповідаю я. — Але це точно не так жахливо як я думала. 

Мій стан жахливий через виродка, якого я називала батьком, а ця конференція пройшла досить спокійно, через неї я навіть не хвилююся. 

— Більш-менш, — відповідає Тайлер. — Все пройшло за сценарієм, жодних зайвих запитань, можна сказати, що це успіх.

— Згоден, — Ітан постійно поглядає на час, вочевидь поспішає до Софії.

— Ітане, відправ співробітникам повідомлення про те, що завтра вихідний день, будь ласка. 

— Тайлере, — я відклала піцу, що хотіла вкусити, — Це жарт? 

— Не жарт. Усім потрібно відпочити, не тільки мені.

— Ти впевнений? — Ітан також з підозрою дивився на мого чоловіка. 

— Так, я впевнений. Один вихідний нічого не змінить.

— Гаразд, я надішлю всім повідомлення. 

— Дякую, Ітане. 

Я була здивована рішенням Тайлера, але це його компанія, та й гадаю він має рацію стосовно того, що один вихідний ніяк не вплине на роботу компанії. Я сподіваюся, що він не дає задню зараз, а дійсно хоче, щоб всі співробітники відпочили. 

— Абі, не хочеш сходити сьогодні в спа? — неочікувано пропонує Стейсі. 

— Спа? Я навіть не знаю..

— Тобі варто відпочити, люба, — люба, так чудово звучить. 

— Слухай Тайлера, він точно знає.

Думаю Стейсі просто хоче поговорити зі мною один на один, а похід в спа, це просто привід залишитися вдвох. 

— Гаразд, — погоджуюсь. — А ти вдома один будеш? 

— Ні, я покличу Ітана і ми разом будемо грати в приставку. 

— Але в нього плани, — нагадую я присутнім. 

— Я вільний після шостої.— відразу відповідає Ітан. 

— От і чудово, ми зустрінемося після шостої. — вони дали п'ять один одному, після чого продовжили їсти. 

З кав'ярні Тайлер підвіз нас до мого улюбленого спа салону. Після закриття моєї студії, я нажаль припинила ходити до нього, але ось я знову тут і я готова розслаблятися. Стейсі також в захваті. 

— Чому саме спа? 

— Мені потрібно розслабитися, постійні заняття з дітьми виснажують, — пояснює дівчина. — Тобі також, це не завадить.

— Зрозуміло, — ми прямували до кабінету пропарювання. 

Ми зі Стейсі на сьогодні обрали сет “relax& detox”, у який входить: пропарювання в фітобочці сведана*, кавовий пілінг-масаж, шоколадне обгортання.  

— Ми так і не поговорили про вашу ніч з Ітаном, — якщо вона не починає цю розмову, то почну я. 

— Я не знаю, що між нами сталося. — ми зайшли до кімнати з фітобочками і я відчула аромат мокрої деревини. Тут було досить жарко, воно й не дивно. 

— Ти не знаєш спали ви чи ні? 

— Так, останнє, що я пам'ятаю, це те, як Ітан цілує мене.

— Цілує?

— Спочатку я поцілувала його..

— Ти?

— Я вдарила його, а потім поцілувала..

— Так, стоп! Давай все по порядку, — з того, що сказала Стейсі я на даний момент нічого не зрозуміла, мені потрібно почути всю історію. 

Я уважно слухала й не перебивала подругу. Їх історія виглядає як класний сюжет для роману з віковим обмеженням двадцять один плюс. 

— Ти кажеш, що Ітан був тверезий після п'яти пляшок соджу? 

— Так.

— Коли я говорила з Ітаном вчора, — головне не пробазікатися про доньку, — Він сказав, що не пам'ятає нічого після першої пляшки, але ти кажеш, що він був тверезий.. можливо він лише виглядав тверезим?

— Дівчата, можете заходити у фітобочки, — історію Стейсі так само слухала дівчинка, яка розігрівала наші бочки. 

— Дякую, — я сіла в бочку. 

— Потім поговоримо, — Стейсі так само сіла в сусідню фітобочку. 

Ця процедура займає близько двадцяти хвилин, а потім в нас сорок хвилин масажу. Я сумувала за цим відчуттям релаксу та повного відключення від зовнішнього світу. Нехай навіть і на декілька годин, але я рада, що можу валятися загорнута у шоколад і ні про що не думати. Останні дні видалися дуже важкими, як у фізичному плані, так і у моральному. 

На конференції Тайлер сказав, що ми зіграємо справжнє весілля, цікаво чи правда це? Мені й фіктивного весілля вистачило. Можливо через те, що то була друга церемонія за день? 

Я заплющила очі і спробувала не думати, але думки нібито навмисно лізли у мій мозок. Моя боротьба з думками тривала до моменту відкриття фітобочки. 

— Ви в порядку? — це була дівчина, що й закрила мене тут. 

— Так, все добре. 

Обережно я вилізла з цієї бочки і накинула халат. 

— Ви в порядку? — дівчина відкрила Стейсі. 

— Так, — вона так само накинула халат і ми пішли до кабінету масажу. 

Я відчуваю легкість у тілі, але не у голові. Для морального розвантаження мені вочевидь потрібно, щось інакше. 

— Мені варто вибачитися перед Ітаном?

— Звісно! Ти вдарила його. 

— Я ж не навмисно.

— Навмисно, — заперечила я. — Стейсі, ти хотіла перевірити свої почуття до нього.

— Чорт, — дівчина тяжко зітхнула. — Але ж він не пам'ятає цього! 

— Достатньо того, що пам'ятаєш ти. 

— А раптом у нас все ж таки був секс? 

— Це причина не вибачатися? — ми зайшли до кабінету масажу. — Ви були п'яні, Ітан пам'ятає з того вечора, ще меньше за тебе.

— Твоя правда, — розгублено говорить вона, — Якщо він звісно не бреше. 

Я зайняла стіл для масажу з лівої сторони, а Стейсі з правої. 

— Що ви робили, коли залишилися сьогодні вдвох? Я думала, що ви поговорите. 

— Ні, Ітан одразу втік з зали, як тільки зрозумів, що ми залишилися вдвох. — її голос звучить засмучено.