13

« У коханні немає законів. Це не союз тіл, і не єднання душ і сердець. Це щось незрозуміле. Це ... це саме життя.»

Його мовчання вбиває мене, я не знаю чого очікувати. Раптом Тайлер вже давно вирішив покинути мене і йому геть не важливі мої пояснення? 

Зрештою Тайлер тяжко зітхає і дає відповідь: 

— Дуже хочу дізнатися, Абігейл. — мені стає легше. 

— Тоді слухай, — ми дивимося в очі один одному. — Я домовилася про зустріч з Алексом..

— То ти ще й ініціатор? — мені стає все зрозуміло. 

— Ти все вирішив без моїх пояснень… ти вирішив вірити Еріці, а не мені! 

— Справді? Якби тобі надіслали таку фотографію мене та той самої Еріки.. щоб ти подумала? 

— Подумала б, що це тупий жарт! Потім би вислухала тебе і зробила б висновки. 

— Як благородно! 

— Я нічого не збираюся тобі пояснювати, хоча дуже хочу, Тайлере! — ми обидва зараз на взводі. 

— Це лише доводить, що ти зрадила мені, Абігейл! — він буквально кричить на мене. 

Діставши мобільний телефон я відкрила наш з ним чат і надіслала запис з диктофону, що зробила сьогодні. Гадаю Міранда мала рацію, коли сказала про те, що краще записати все, що буде відбуватися за столом. 

— Я надіслала тобі дещо, послухаєш, — я відійшла від чоловіка і попрямувала сходами на гору. — Якщо звісно захочеш. 

— Я не дозволяв тобі йти! 

Не зупиняючись я опинилася у кімнаті і закрила двері на замок. Кроки Тайлера зупинилися біля дверей.

— Я зламаю ці кляті двері, якщо зараз не відчиниш! 

— Роби що хочеш, це твій дім!

Запанувала тиша, я знала, що він не стане цього робити. Тайлер відійшов від дверей і я почула як з грюком зачинилися двері до його кімнати. 

Очікування найжахливіше, що може бути. Я не знали, що мені робити. Збирати речі чи не потрібно? Моє повідомлення Тайлер прочитав, але чи прослухав? 

Я сиділа на підлозі і дивилася на вікно коли почула дивні звуки, ніби хтось штовхає щось. Зрозуміла я, що відбувається, лише коли двері, які з'єднують наші дві кімнати, відчинилися. Я встала з підлоги і просто стояла не рухаючись. В моїй голові програло з десяток жахливих сценаріїв, як можуть зараз розвинутися подій, але жоден з них не виявився вірним. Важко дихаючи Тайлер підійшов до мене і обійняв. Обережно та ніжно, навіть не стискав. 

— Я ідіот.. жахливий ідіот! 

— Ти прослухав запис? 

— Так, прослухав, — трохи сильніше обійняв мене. — Вибач мені… я повний ідіот якщо повірив Еріці. Просто побачивши фотографія я ніби опинився в якомусь тумані… я подумав, що ти збрехала мені, подумав… що вибрала його замість мене. 

— На цій фотографії я просто тримаю його за барки і погрожую, — нарешті поясню. — Я б ніколи не повернулася до чоловіка, який завдав мені стільки болю.. а ти бовдур! 

— Ти маєш повне право злитися на мені і кричати, я витримаю це, але тільки якщо ти не підеш від мене. 

— Я б могла кричати на тебе, можливо навіть по бити, але не хочу, — обійняла чоловіка у відповідь. — Єдине, що мені зараз потрібно, це ти і твої обійми.. мені було так страшно, що Алекс вдарить мене.. знову. 

— Чому ти одна пішла до нього? Не хотіла брати мене, потрібно було хоча б Ітана набрати! 

— Я була зі Стейсі, та і Міранда була поряд, на запису чутно їх. 

— Чим би тобі допомоги дві жінки?

— У Стейсі взагалі-то є розряд з боксу. 

— Я радий, що ти не постраждала. — на даний момент Тайлер настільки сильно обіймав мене, що я ледве могла дихати. 

— Я можу постраждати зараз, якщо не відпустиш мене..

— Вибач, — послабив обійми. — Пообіцяй більше не діяти самостійно.. Абігейл! 

— Гаразд-гаразд, — не дуже задоволено мовила я. — Я більше не буду діяти, не порадившись з тобою. 

— Ні, Абі, ти маєш пообіцяти, що не будеш діяти самостійно, навіть після поради зі мною! 

— Я більше не буду діяти самостійно… обіцяю! 

— Дякую, — він так мило турбується про мене, це навіть приємно. 

— Мене нудить, — прикриває рот руками. 

— Давай в туалет! 

В останні секунди Тайлер встиг забігти до ванної кімнати і спорожнити свій шлунок над унітазом, а не у моїй кімнаті. 

— Навіщо ти стільки випив? —  я стояла над чоловіком і гладила його по спині. 

— Хотіла напитися і забути про фотографії, що мені скинула Еріка. 

— В тебе завтра запуск нової колекції, а ти робиш таку дурницю! Робота зараз на першому плані, інакше увесь наш труд був даремно. 

— Твоя правда, я геть не подумав перед тим як робити щось. 

— Хоч і виріс, але звички все такі ж. 

Тайлер завжди діяв не обдумано коли злився. Одного разу він вибив вікно у школі через те, що вчитель поставив йому занижену оцінку. Пощастило, що його рідних не змусили платити за нове вікно. 

— Залишся зі мною на ніч.. будь ласка, — він буквально виглядає як кіт. Ще й ці його бурштинові очі. 

— Гаразд, — не змогла встояти перед ним, ну дуже він зараз милий. 

Ліжко Тайлера виявилося досить зручним. Я хвилювалася через те, що Тайлер почне чіплятися до мене, але нічого такого не сталося. Чоловік майже одразу поринув у сон обіймаючи мене однієї рукою за талію. Будь він тверезий, я б жалкувала, що нічого не сталося, проте зараз я вдячна йому за те, що нічого не сталося. Менше за все я хочу кохатися з п'яним чоловіком, одразу згадую вечір з Алексом у той день. 

Розмірковуючи про те-та-про-се я так само міцно заснула. 

Прокинулася я від того, що Тайлер намагався звільнити свою руку з під мого тіла. 

— Ти в порядку? — невже я всю ніч спала на його руці? 

— Так, не хвилюйся.. я зараз. 

Чоловік пішов до ванної кімнати. Закутавшись в ковдру я ще трохи насолодилася теплом і лише потім встала. Сьогодні офіційний запуск нової колекції Тайлера, потрібно бути неймовірно гарною, оскільки, це моя перша офіційна поява з ним на публіці. 

Підійшовши до дверей ванної кімнати я постукала.

— Я піду до своєї кімнати збиратися, тож зустрінемося вже на кухні.