Ганна VS Романтичний Кринж

Мене занесло на цю співбесіду, курва, як забагований NPC на фінальну локацію, де на нього чекає неминучий, заскриптований, абсолютно безглуздий пиздець!!!!!!!!! Будівля цього клятого офісу виглядала як велетенський фалос зі скла й бетону, що з нестримною амбіцією тьмяного імбецила вперся просто в сіре, нудотне небо, плюючи на всі закони архітектури та здорового глузду!!!!!!! Це був храм корпоративного довбоєбізму, збудований на кістках моєї змарнованої молодості та згаслих надій.

Всередині все було ще гірше!!!!!!! Ванільні, сука, стіни!!!!! Не білі, не сірі, а саме ванільні, кольору дешевого освіжувача для унітазу!!!!!!! А на них!!!! На них висіли огидні репродукції якихось перехвалених довбойобів, які малювали жирних баб у кринолінах та пастушків з поглядом серійного ґвалтівника!!!!!! Я була готова блювати прямо на полірований, слизький, як обіцянки політиків, паркет!!!!! Дівка на рецепції, черговий бот з ідеальним макіяжем та пустотою в очах, що здатна поглинути чорну діру, просканувала мене своїм байдужим поглядом і кивнула в бік кабінету з табличкою «Микола Залізний». Серйозно??????? Залізний???????? Хто, блядь, у здоровому глузді бере собі такий псевдонім чи прізвище і вішає на двері????????? Мабуть, якийсь латентний фанат металопрокату або просто мудак.

Я ввалилася в кабінет без стуку, бо стукати – це ритуал для людей, які поважають особисті кордони інших, а я не поважаю нікого, особливо людей, що ховаються за дверима з таким пафосним лайном. За столом з червоного, мать його, дерева, сиділо воно. Чоловік, якому костюм пасував, як сідло корові. Ідеально випрасуваний, до непристойності дорогий, він виглядав так, наче його щойно виблював глянцевий журнал про успішний успіх!!!!!! Але погляд... Погляд був, сука, ВОЛОГИЙ!!!!!!! Розумієте????????? Вологий погляд цуценяти-переростка, що ось-ось насцить від щастя вам на черевики. Він театрально підняв руку, зупиняючи мій невидимий потік обурення, і промовив голосом, який, мабуть, тренував перед дзеркалом роками, щоб звучати як головний герой сраного любовного роману.

— Чекайте!!!!!!!! — прошепотів він, і в цьому шепоті було більше драми, ніж у всіх сезонах «Санта-Барбари» разом узятих. — Не кажіть ні слова!!!!!!! Я хочу вгадати... Ваша аура... вона кольору грозової хмари, пронизаної блискавками пристрасті!!!!!!!

Я мовчки стояла й кліпала. Це тест на наркотики чи шо? Чи може, прихована камера, і я зараз стану зіркою ютубу в рубриці «скажені на співбесідах»?????? Він повільно підвівся, обійшов стіл і зупинився на безпечній відстані, продовжуючи свердлити мене своїм ідіотським поглядом.

— Я — Микола. Микола Залізний. — він зробив паузу, явно очікуючи на оплески, овації, а може, й на те, що я від екстазу зніму труси і кину йому в обличчя.

Я мовчала, намагаючись проаналізувати ситуацію з точки зору ігрової логіки. Це головний бос? Міні-бос? Чи просто глюк текстур, який треба перезавантажити?

— Ганна. — процідила я, бо ім'я «Анна» звучить ще гірше. — У резюме все написано. Спеціаліст з аналітики даних. Нащо цей цирк з аурами та грозами? Нам що, екзорцистів у штат набирати?

Його обличчя скривилося, але не від образи, а від якогось нездорового, абсолютно невмотивованого захоплення!!!!!!!! Його ніздрі роздулися, очі заблищали ще сильніше!!!!!!!!!!

— Так!!!!!!! Так!!!!!!! Я знав!!!!!!! У ваших очах – крига!!!!!!! У вашому голосі – сталь!!!!!!! Ви... ви ненавидите мене!!!!!!! З першого погляду!!!!!! О мій боже... це... це так РОМАНТИЧНО!!!!!!!!!!!!!!!

Він затремтів, як осиковий лист на вітру, і притиснув долоні до грудей. На мить мені здалося, що його зараз розірве на шматки від емоційного перенапруження, і мені доведеться відшкрібати його романтичні тельбухи від цих ванільних стін. Я стояла, скам'янівши, й дивилася на цього феєричного довбойоба. Це була найдивніша співбесіда в моєму житті, а я бачила всяке лайно. Я працювала на компанії, де треба було співати гімн щоранку, на контори, де бос консультувався з тарологом перед кожною угодою. Але це!!!!!!! Це був новий рівень!!!!!!!

— Ви прийняті!!!!!!! — вигукнув він, простягаючи мені руку, ніби збирався освідчитись у коханні, а не запропонувати роботу. — Ми почнемо завтра!!!!!!! Наша історія тільки починається!!!!!! Це буде історія великої війни, яка переросте у ще більше кохання!!!!!! Я читав про це в сотнях книг!!!!!! Від ненависті до любові – лише один крок!!!!!!

Я не потиснула його руку. Я просто розвернулася і вийшла, не сказавши ані слова. В голові билася лише одна думка – треба було залишатися вдома і проходити новий рейд. Там принаймні логіка є. І боси не намагаються тебе трахнути своїм хворим світосприйняттям через тридцять секунд після знайомства. Здається, я щойно пройшла кастинг на головну роль у шизофренічному порно, сценарій до якого писали під кетаміном, і мій гонорар — це зарплата аналітика даних. Хоча б щось.
Наступний ранок в цьому довбаному офісі зустрів мене запахом дешевої кави та тихого, всепоглинаючого відчаю, який просочував навіть ванільні, сука, стіни!!!!!!! Я сиділа за своїм робочим місцем, яке виглядало як насмішка, як карикатура на те, чим я займаюся. Мій одяг — це був мій середній палець цьому корпоративному світові, цьому культу лицемірства!!!!!!! Розтягнута до непристойності футболка з черепом якоїсь неіснуючої блек-метал групи, на якому глючили пікселі, і джинси, що, здається, бачили ще часи мого першого Пентіуму і пару десятків пролитого пива. Мені було абсолютно похуй, як я виглядаю. Це була моя броня проти їхнього світу фальшивих посмішок і командного духу, від якого мене нудило більше, ніж від тижневого кефіру.

Я закінчила аналітичний звіт. І він був, блядь, ідеальним. Не просто хорошим. І-де-аль-ним. Кожна цифра, кожен графік, кожен прогноз був вивірений з точністю лазерного скальпеля. Це була не просто аналітика, це був, нахуй, вирок їхній безглуздій бізнес-стратегії, написаний мовою математики!!!!!!! Мій звіт лежав на його столі, наче блискуча гільйотина, готова відтяти голову будь-якій тупій маркетинговій ідеї. Я чекала. В іграх після виконання квесту ти отримуєш нагороду, експу, новий шмот. В реальному житті ти отримуєш в кращому випадку мовчання, в гіршому — неадекватну реакцію головного боса.