Розділ 21

Після напруженого дня, повного конфліктів і рішень, Максим запросив Алісу на прогулянку містом.

Вони йшли тихими вуличками, освітленими ліхтарями, і вечірнє повітря було насичене ароматами квітів і м’якою прохолодою.

Раптом Максим зупинився, повернувся до неї і глянув у її очі.

— Знаєш, я довго думав про нас, про тебе, про все, що було і що буде.

Аліса відчула, як серце починає битись частіше, але в очах Максима не було ні тиску, ні очікувань.

Він зробив крок ближче, ніж раніше, і тихо прошепотів:

— Ти для мене важлива. Більше, ніж просто співробітниця чи минуле.

І раптом Максим обережно схилився і поцілував її — ніжно, але так, що вона відчула кожен дотик, кожне почуття.

Аліса застигла, не очікуючи цього, і її тіло здригнулося від несподіванки.

Але потім вона відпустила всі сумніви і відповіла на поцілунок.

У цей момент світ навколо зник, залишилась лише вона і він — двоє людей, які знайшли одне одного в хаосі своїх життів.

Максим і Аліса стояли на краю парку, потопаючи у своїх почуттях після несподіваного поцілунку. Вечір був тихим, і лише легкий вітер колихав листя дерев.

Раптом з-за кущів з’явився Микита — несподівано і непомітно.

Він стояв, тримаючи у руках великий букет червоних троянд, його погляд був холодним, але водночас повним емоцій.

— Алісо, — голос Микити прорізав тишу, — здається, я запізнився.

Аліса здригнулася, відвертаючись від Максима.

— Микито… це несподівано, — сказала вона, намагаючись зберегти спокій.

Максим напружено стиснув кулаки, але мовчав.

Микита крокнув вперед, простягнув букет Алісі.

— Для тебе. Бо навіть якщо ти намагаєшся забути минуле, воно завжди поруч.

Аліса взяла квіти, а в її очах з’явилась суміш почуттів — тривога, сум, але й щось невизначене.

Максим підняв голову і твердо сказав:

— Ми всі заслуговуємо на другий шанс. Але жінка повинна вибирати сама.

Микита дивився на них обох, мовляв, ця битва ще не закінчена.

Аліса ж розуміла, що попереду — найскладніший вибір у її житті.