Розділ 20

В офіс влетіла хвиля шепотів, коли двері розчинилися, і на порозі з’явився він — Микита.

Чоловік Аліси. Її чоловік. Президент компанії-партнера, людина з впливом і силою.

Всі дивилися, затамувавши подих.

Максим, який щойно повернувся з переговорів, побачив це і миттєво зрозумів — це буде не просто зустріч.

Микита пройшов повз охорону прямо до Аліси.

— Алісо, — сказав він холодним голосом, — я чув, що ти тут... з Максимом.

Вона стояла прямо, не відводячи погляду.

— Микито, я самостійна. І моя робота — моя справа.

Максим крокував поруч, підтримуючи її.

— Якщо хтось і збирається тут щось контролювати — то я, — сказав Максим, дивлячись в очі Микиті.

Микита усміхнувся, але ця усмішка не сягала очей.

— Гарно сказано. Але пам’ятай — я не той, хто відступає.

Але Максим не збирався відступати.

— І я теж.

Аліса відчула, як між двома чоловіками йде невидима боротьба.

І розуміла, що тепер це не лише її боротьба.

Максим і Микита стояли один навпроти одного, як два бійці на рингу, кожен із них тримався впевнено, але поважав силу опонента.

Аліса спостерігала за цією тишею, що наповнювала кімнату, відчуваючи, як її серце калатає.

— Максим, — почав Микита холодним голосом, — я знаю твої наміри. І вважаю їх 

небезпечними для всіх нас.

— Микито, — відповів Максим, — мої наміри прості: я хочу, щоб Аліса була щасливою. І ні ти, ні я не маємо права вирішувати це за неї.

Аліса нарешті втрутилася:

— Я сама вибираю свій шлях. І не збираюся бути чийсь трофей чи інструмент у чийомусь бізнесі.

Микита глянув на неї, в очах блиснула суміш гордості й роздратування.

— Тоді покажи, що ти готова боротися за себе, — сказав він і повільно вийшов із кімнати.

Максим зітхнув, повернувся до Аліси і обняв її.

— Ти сильна. І я буду поруч, щоб це нагадувати тобі кожного дня.

Вона усміхнулася і, нарешті, відчула, що не сама.