Макар перестав посміхатись і підняв голову на Віру
- як моя? - Макар
- отак - Віра
- ти зараз серйозно? - Макар
- так Макар вона твоя копія - Віра
Макар глянув на Мелісу
- як звати? - Макар
- Меліса - Віра
- скільки їй вже? - Макар
- 6 місяців - Віра
- я пропустив 9 місяців вагітності та 6 місяців її росту я жахливий батько - Макар
- ні це не твоя провина - Віра
Макар підійшов до Віри і поцілував
- я сподіваюся, що ти не знайшла собі іншого - Макар
- а ой точно треба повідомити, що ми розтаємось - Віра
В Макара в очах Віра побачила біль. Вона поцілувала Макара
- вибач це жарт я тебе чекала, як і обіцяла - Віра
Очі були заплакані але щасливі
- поїхали додому тобі треба відпочити - Віра
- добре поїхали - Макар
Віра глянула на Матвія
- сьогодні мене вже не буде впораєшся? - Віра
- звісно не перший день тут працюю - Матвій
- от і добре - Віра
Вони поїхали додому. Там Віра готувала обід, а Макар пішов у душ, Меліса бігала в ходунках по квартирі. Після душу Макар прийшов до Віри і ніжно обійняв з-заду поцілувавши в шию
- не віриться, що ти повернувся - Віра
- мені також не віриться, що в мене є донька - Макар
Віра посміхнулась. Вони поговорили потім поїли і дальше проводили час разом. Компанією вони займались разом і час від часу по черзі їздили у відрядження. Меліса росла і чим більше дорослішала тим більше була схожа на Макара. Як виповнилося їй 5 років Віра народила братика Дем'яна, який був копією мами. Що Меліса, що Дем'ян коли підросли захотіли допомогати батькам в компанії. Жили вони добре і з часом розширили компанію.
#6288 в Любовні романи
#1470 в Короткий любовний роман
#152 в Любовна фантастика
Відредаговано: 23.01.2026