Через місяць Віра звільнилась з поліції тому що їй потрібно було більше часу на відпочинок і догляд за вагітністю. Ще через 7 місяців Віра народила дівчинку, яка була дуже схожа на Макара. Назвала вона її Мелісою. Зайнявшись вихованням Меліси Віра не забувала про компанію і працювала. Ось пройшов рік, як не стало Макара. Віра сиділа на криші компанії поки Меліса солодко спала в середині. До неї підійшов Матвій
- ти як? - Матвій
- бувало й краще але знаєш я й досі не можу повірити, що його більше немає. Відчуття, що він поїхав і скоро повернеться, а я чекаю - Віра
- Вір потрібно змиритися, що його більше немає - Матвій
- знаю - Віра
- тримайся - Матвій
Він доторкнувся до її плеча і пішов.
#2532 в Любовні романи
#565 в Короткий любовний роман
#44 в Любовна фантастика
Відредаговано: 23.01.2026