Одного дня Віра приїхала з роботи. Макар був на кухні
- принцеса йди мий руки і до столу - Макар
- добре - Віра
Віра пішла помила руки і прийшла на кухню де вони сіли за стіл
- як день пройшов? - Макар
- нормально колектив хороший то не сумую - Віра
- це добре - Макар
- а в тебе? - Віра
- нормально працювали тільки за тобою скучив - Макар
- я також скучила - Віра
Віра посміхнулась але помітила, що Макар якось змінився після того, як сказав про роботу
- Макар - Віра
- що? - Макар
- все добре? - Віра
- а чому ти вирішила, що не все добре? - Макар
- коханий я тебе дуже добре знаю тож помітила, як ти змінився після того, як сказав про роботу - Віра
- я завтра їду у відрядження - Макар
- ну нічого я почекаю поки ти повернешся і знову будемо разом все таки не один раз таке було - Віра
- ти не розумієш це відрядження не відомо чим закінчиться але щоб не сталося я завжди буду поруч з тобою - Макар
У Віри почали сльозитись очі
- ти можеш не повернутись? - Віра
- не відомо можливо бути і таке. Зайвих надій я давати не можу але ти не сумуй принцеса - Макар
- я всеодно буду чекати - Віра
- чекай - Макар
Він встав підійшов до Віри і поцілував її в губи
- кохаю тебе принцеса - Макар
- і я тебе кохаю - Віра
Вони поседіли, а потім міцно обійнявшись лягли спати. Зранку Макар не хотів будити Віру тому що вона солодко спала але Віра все таки проснулась
- добрий ранок - Віра
- розбудив мабуть. Добрий ранок - Макар
- нічого я проснулась сама через те, що ти їдеш - Віра
- добре - Макар
Макар зібрався вони з Вірою обійнялись, поцілувались і він пішов на вулицю де його забрала машина.
#6288 в Любовні романи
#1470 в Короткий любовний роман
#152 в Любовна фантастика
Відредаговано: 23.01.2026