Прийшовши до школи Віра сіла на своє місце
- привіт - Віра
- привіт - Макс
Голос Макса був не такий, як завжди
- щось сталося? - Віра
- сталося - Макс
- розкажеш? - Віра
- розкажу справа в тому, що моя єдина подруга зі школи зустрічається з моїм братом і мене це злить - Макс
- злить? Чому? - Віра
- ти про нього нічого не знаєш але зустрічатись погодилась - Макс
- так це не проблема я не думаю, що в нього серйозні скелети в шафі - Віра
- Віра не говори про те що не знаєш. Чому ти погодилась? - Макс
- я б не погодилась якби не кохала - Віра
Макс тяжко вдихнув і видихнув
- то розкажи мені, що я не знаю - Віра
Макс глянув на Віру, а потім встав взяв Віру за руку і потягнув в місце без людей
- що ти про нього знаєш? - Макс
- що ти його брат, в Макара є свій бізнес і машина - Віра
- що ти знаєш про бізнес? - Макс
- нічого якось не дійшло до того, щоб я його розпитувала про це - Віра
- от про це я тобі й кажу, що ти не знаєш про його бізнес - Макс
- то розкажи - Віра
- хай сам тобі пояснить - Макс
- Макс, що за недомовки? - Віра
- Макар мене уб'є якщо все розкажу тобі я - Макс
- хм ладно - Віра
Віра пішла на урок, а Макс йшов за нею. Віра йшла і думала про те що приховує Макар. Після уроків Віра прийшла додому і зразу ж приїхав Макар. Вони сіли пити чай
- Макар - Віра
- що принцеса? - Макар
- а ким ти працюєш? - Віра
Макар подавився чаєм і Віра почула щось не ладне
- як ти знаєш у мене є свій бізнес де я роздаю різні доручення працівникам коли вони їх виконують я получаю кошти - Макар
- а які доручення вони виконують? - Віра
- та різні можуть комусь допомогти чи ще щось - Макар
- а зрозуміло - Віра
- а чому ти вирішила спитати? - Макар
- просто стало цікаво, що робить на роботі мій хлопець - Віра
- а зрозумів - Макар
На наступний день Віра розповіла все Максу і сказала, що нічого поганого немає в роботі Макара
- Віра він тобі не договорив, що він займається криміналом і його боїться все місто - Макс
Віра здивовано дивиться на Макса
- скажи, що ти пожартував - Віра
- нажаль ні це правда - Макс
Віра розвернулась і побігла. Коли зупинилась подзвонила до Макара
- привіт принцеса - Макар
- привіт нам зараз треба зустрітись - Віра
- до вечора не почекаєш? - Макар
- я сказала зараз чекаю тебе в парку на нашому місці - Віра
- добре щас буду - Макар
Віра відключилась і прийшла на їхнє місце. Через пару хвилин прийшов Макар
- принцеса, що сталося? - Макар
- ким ти працюєш? - Віра
- я ж казав - Макар
- правду кажи! - Віра
- Віра це правда - Макар
- відносини на брехні не будуються - Віра
- бля та звідки але ладно всеодно рано чи пізно дізналася б - Макар
- кажи вже - Віра
- пообіцяй, що ти не підеш від мене - Макар
- постараюсь кажи вже - Віра
- ну те що я сказав частично правда просто вони не допомагають людям, а можуть навіть вбити. Тут мене називають криміналом або ще мафією - Макар
- значить це реально правда - Віра
- принцеса прошу не залишай мене - Макар
Макар став на коліна і обійняв Віру за ноги. Віра положила руку йому на голову і почала гладити волосся
- чому ти вирішив, що я тебе залишу? - Віра
- не знаю можливо ти тепер будеш боятися мене або не приймеш те чим я займаюся але запомни я ніколи не зроблю тобі боляче - Макар
- я кохаю тебе тому приймаю все чим ти займаєшся але в наших відносинах більше немає місця брехні - Віра
- я тебе почув більше жодної брехні - Макар
- от і добре, а зараз встань з колін - Віра
Макар послухався, встав, а потім притягнув до себе Віру і поцілував.
#2553 в Любовні романи
#573 в Короткий любовний роман
#44 в Любовна фантастика
Відредаговано: 23.01.2026