Кохання за бажання

На наступний день все було добре Віра після уроків йшла додому, як тут її взяв хтось за руку і затягнув у провулок притуливши до стіни. Віра від шоку закрила очі, а коли відкрила то побачила перед собою Макара
‎- що ти робиш? - Віра
‎- ну ти ж мене в школі уникаєш то я пішов на інші методи - Макар
‎- навіщо я тобі? - Віра
‎- ти мені сподобалась тож я хочу з тобою спілкуватись - Макар
‎- а ти в мене спитав що хочу я? - Віра
‎- ти тільки скажи і я здійсню твоє бажання - Макар
‎- я хочу щоб ти не вирішував за мене - Віра
‎- добре але чи є шанс, що ми будемо спілкуватись? - Макар
‎- не знаю - Віра
‎- давай зробимо так, якщо ти в мене закохаєшся то виконуєш одне моє бажання - Макар
‎- добре, а якщо не закохаюсь то виконуєш моє бажання ти - Віра
‎- згоден - Макар
‎- а зараз я піду додому - Віра
‎- до зустрічі - Макар
‎Віра його проігнорувала і пішла. У п'ятницю ввечері Віра отримала повідомлення від невідомого номера "Завтра в час дня я заїду по тебе". Віра зрозуміла хто їй пише і вирішила всі питання щодо цього спитати при зустрічі. На наступний день мама Віри була на роботі тож Віра зібралась і стала чекати Макара. Коли він приїхав Віра вийшла з дому і сіла в машину
‎- привіт - Макар
‎- привіт - Віра
‎- ми поїдемо в одне місце - Макар
‎- куди? - Віра
‎- побачиш - Макар
‎Вони поїхали. По дорозі не говорили. Приїхали в парк атракціонів
‎- чому сюди? - Віра
‎- давно тут не був - Макар
‎- зрозуміло - Віра
‎Макар взяв Віру за руку і вони пішли. Вони каталися на атракціонах, їли морозиво, сміялися і гуляли. Потім Макар завіз Віру додому. Перед тим, як вийти з машини Віра глянула на Макара
‎- дякую було весело - Віра
‎Макар посміхнувся. Коли Віра пішла посмішка зникла і він засумував. Макар хотів поцілувати Віру але він повинен дочекатися поки Віра не скаже, що кохає його. В неділю вони каталися і дивились на краєвиди Віра була в захваті. В понеділок вона прийшла в школу і в класі сіла за парту
‎- привіт - Макс
‎- ого привіт - Віра
‎- вибач за те що так поводився - Макс
‎- та нічого страшного в тебе свої причини так поводитись - Віра
‎Макс опустив очі
‎- да ти права - Макс
‎Віра посміхнулась і Макс у відповідь також
‎- будемо друзями? - Макс
‎- я не проти - Віра
‎Всі уроки вони дружно сидіти і за потреби допомагали один одному. І так продовжувалось тиждень. В п'ятницю після уроків Віра з Максом вийшла на вулицю. Обійнявшись вони попрощались і розійшлися. Ні Віра ні Макс не побачили, як сильно розізлився Макар у машині. Ввечері Віра сиділа у кімнаті, а її мама була ще на роботі. Пролунав дзвінок у двері. Віра встала і пішла до дверей
‎- ну хто там? - Віра
‎Вона підійшла до дверей і відкрила на порозі стояв Макар
‎- Макар? Що ти тут робиш? - Віра
‎- до тебе прийшов - Макар
‎Віра відчула злість у його голосі
‎- щось сталося? - Віра
‎- дозволиш зайти? - Макар
‎- так заходь - Віра
‎Вона трохи відійшла і Макар зайшов. Віра закрила двері. Макар повернувся
‎- значить Макса вибрала? - Макар
‎- нікого я не вибирала - Віра
‎Макар вдарив рукою по столі від чого Віра трохи злякалась
‎- не бреши я все бачив - Макар
‎- що ти бачив? - Віра
‎- те що ви сьогодні обіймались - Макар
‎Віра боялась але страху не показувала й твердо говорила
‎- Макар ми просто друзі - Віра
‎- не бреши - Макар
‎- заспокойся Макар я правду говорю - Віра
‎Макар підійшов до Віри
‎‎- серйозно? - Макар
‎- да - Віра
‎- ну тоді поцілуй мене - Макар
‎Віра подумала, що він шуткує але Макар говорив серйозно. Віра навіть не розуміючи, що робить трошки потягнулась у верх і поцілувала Макара. Макар не довго думаючи положив руку на талію Віри і підтягнув до себе продовжуючи поцілунок. Через кілька хвилин Віра перервала поцілунок. Макар був задоволений