Глава 12.1. Костянтин: Усе доволі дивно...

Якесь безумство впало на мене. Я просто хотів пофліртувати з дівчиною, але якось все вийшло навпаки. Відчув те, що не очікував.

Коли обіймав, то стояв на грані від того, щоб не зірвати з неї ту кляту сукню та змусити її ловити колючі мурашки під шкірою та тремтіння. Дуже бажав це зробити. Мозок пульсував від цієї думки, але не надсилав команду, а далі вона сказала забрати від неї руки.

Це було важко вчинити, але підкорився. Хоча при цьому настояв на своєму. Дарина мене не поцілувала, а тому завтра підемо до її родичів.

Я сів у авто. Засміявся. Ситуація просто капець. Хотів позлити Дарину, а в результаті сам себе загнав у вельми дивну ситуацію.

Як би це не було дивно, але захотів її. Дуже сильно. Нині сидів та просто дах зносився. Емоції змішані. Хотілося з нею таке виробити, щоб вона до самого ранку не спала та просила милість... Я це міг влаштувати. Либонь, для мене це буде ще солодша помста.

Вона бажала мене арештувати, вдарила по «святому», а далі губу розсікла... Вередлива кицька. Ну нічого. Дарина стане моєю полонянкою у ліжку. Затягну її туди. Там помилування їй не буде...

Від своїх думок потягнуло на сміх. Дивувався зі себе. Ще вранці гидився від однієї гадки, що, можливо, прийдеться йти на інтим, а тут вже у голові її роздягав та фантазував.

А чому ні? Вона доладна дівчина. Талія тонка, ноги довгі, личко гарненьке, великі карі очі, пухлі губки... Чого ще хотіти?

Почав згадувати всіх дівчат, що мав чи хотів. Дарина серед них була білою вороною. Тут не жартував. Дійсно. Я клав свої сірі очі на брюнеток. Чомусь завжди подобалися такі дівчата. А якщо вони мали ще зелені очі...

Чорт! Абсолютно забувся про Настю... Тут навіть зловив легкий сором. Я не мав права ігнорувати її, адже дуже довго за нею бігав. Треба сьогодні реанімуватися, бо якось останні дні у нас все ніяк. То крадіжка корови, то її батько, а тут Дарина...

Хоча якось не гарно виходить щодо брюнетки. Десять хвилин назад думав про іншу. Мені це не дуже подобалося.

Я звісно не кохав Настю, але коли почав із нею стосунки, то закинув інших дівчат. Добивався тільки цю зеленооку гадючку, яка спочатку ніяк не ламалася, але після першого поцілунку все пішло, як треба.

І що робити? Я заплутався… Либонь, хтиві думки затьмарили мені мозок та повернули не туди. Жах!

Жодних ночей із Дариною! Просто затуманю їй голову, адже якщо Анастасія дізнається, що спав з іншою, то вона мені всі пальці повідриває. Я це точно знав. А тому досить думати про цю кроличку!

Завтра з нею розберуся. Хай нині переварює все, що з нею трапилося за ці дні та не рипається. Хоча гадав, що фотки повинні їй пояснити, що вона у цілковитій дупі.

Раптово закалатав телефон. Це був Дмитро. Я взяв слухавку.

- Їдь до мене на "СТО" є базар.

- Ти вже знаєш, що ми не разом? - питався я.

- Ні, ми разом, - заперечив він. - Шеф телефонував годину тому та сказав, що до нас просто додастя та дівка.

- Хм, навіть так...

- Костянтине, жени до мене. Це не телефона розмова.

- Ок, буду через годину, - відказав я та поклав телефон. Раптово відчував, що щось тепле побігло по обличчю. Кров.

Глянув у дзеркало. Це потекло з розбитої губи.

Дякую, що читаєте книгу! Буду рада вашим коментарям!