Мій альфа
16 глава
Я вийшла з машини та підійшла до Альфи.
-Юлю!
Альфа стиснув мене в міцних обіймах, ніби не вірив, що я повернулася. Я чула, як за моєю спиною від'їжджає машина, як гарчить чоловік.
- Все гаразд, це я.
– Я прокрутив у голові всі можливі варіанти: що тебе викрали, що ти втекла, – шепотів на вухо чоловік. - Твій телефон валявся в сміттєві дамської кімнати розбитим. Я шукав тебе… мої люди досі прочісують околиці. Що сталося?
- Позапланова поїздка в гості, - спробувала відбутися жартами я. – Але зараз все добре. Що правда. Можеш не хвилюватись, нас більше не потурбують.
- Я в цьому не впевнений.
- У сенсі?
- А як же фанати? Вони так хвилювалися… багато допомагають нам як волонтери.
- А фанів я займу читанням своєї нової книги. До речі, у мене вже є пара задумів, які я збираюся втілити в життя.
- Сподіваюся, я входжу до твоїх планів? – посміхнувся чоловік.
- Обов'язково. Без тебе не було б моєї історії. - він посміхнувся. І ми пішли до усіх. До нас підійшли родичі
-Ти де була ми тебе вже загубили! - спитала Настя, в потім підбігла та обійняла мене.
-Мені трішки викрали. - сказала я.
-Як?
-Не вже неважливо. Поїхали до дому.
Ми поїхали до дому.
Потім через два місяці, зіграли весілля я була найгарніша наречена! Але цим наша історія не закінчилася, в тільки почалась.
#421 в Фентезі
#87 в Міське фентезі
#1649 в Любовні романи
#386 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 20.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
