Межа зв'язку

Глава 5

Єва стояла у вітальні перед Аліною та Вадимом, серце билося шалено. Мітка на зап’ястку пульсувала, як нагадування про обов’язок, який не можна ігнорувати.
— Мамо, тату… — почала вона, ковтаючи комок у горлі, — мені потрібно вам розповісти правду.
Батьки уважно дивилися на неї, розуміючи, що щось серйозне.
— Мій соулмейт… — продовжила Єва, — темний маг. І він із ворожого клану. Я зустріла його на скелі… і зв’язок не можна розірвати без великої небезпеки.
Аліна стиснула руки, намагаючись заспокоїти страх.
— Ти ж розумієш, що це небезпечно? — тихо промовив Вадим. — Темний клан… він може зашкодити тобі.
— Я знаю, тату, — кивнула Єва. — Але ховатися більше не можу. Я мушу діяти. Потрібно шукати спосіб… хоч обійти зв’язок.
Батьки мовчки слухали, а потім Аліна промовила:
— Ми будемо з тобою. Не можна боротися з магією самотньо. Ми допоможемо, чим зможемо.
Єва відчула, як частина її страху відступає. Вона знає, що попереду буде небезпечний шлях, але тепер вона не самотня. Мітка пульсує, нагадуючи про майбутню зустріч із Каелем. І вона готується до того моменту, коли їхні шляхи знову перетнуться.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше