6

– Артур справді підробляв. – почав Кирило, коли вони зустрілися всі в одному кафе аби пообідати і обговорити деталі. – Він грав в одному ресторані. Заклад солідний. Люди там теж. Судячи зі слів адміністратора, Артур не планував звідти поки що кудись йти. А вони були ним цілком задоволені. Бо його гра притягувала клієнтів. Тож тут все чисто. Більше того, всі були здивовані коли почули новину. Тому, швидше за все, ніхто з них уяви не мав про вбивство.

– Одні лише позитивні відгуки. – здивувалася Наталія. – Якось невідь не природно. Наче всі зговорилися.

– Про мертвих або добре або нічого. – відповів Кирило.

– Про мертвих або правду або нічого. – поправив його Нік. – Бо ж саме так в оригіналі звучить цей вислів відомого філософа. І ти вважаєш, що вони теж щось скривають. – звернувся він до Наталії.

– Ні. Ці навряд. Але всі говорять лише про одне. Про музику. Але ж він людина. І жив теж як і всі люди. Мав свої якісь проблеми. Мав свої переживання. Болі. Вкінці-кінців кохання якесь там молоде. Ну хоча б щось.

– Слушно. Ні слова про особисте життя ми не знаємо. – відповів на то Нік. – А значить і не знаємо, що шукаємо. Це дуже зле, панове. Ми в глухому куті.

Вони якраз допивали каву. І раптом Нік згадав ті самі слова, які почув від однієї зі студенток. Все це він розповів колегам, попутно будуючи бічні лінії різних можливих варіантів значення цих слів.

– Втім, вони можуть взагалі нічого не означати. – підсумував він. – Але все одно треба на них звернути увагу. А ще би було краще поспілкуватися з тією дівчиною.

Так, це було би добре. Але де її знайти. Йти до училища? Їхні настрої вже відомі. Вони будуть проти. Тому сенс нема.

Нік згадав, що він має роздруковані всі імена студентів, котрих він опитував. Директриса йому це зробила. Він витягнув з кишені роздруківку і справді, навпроти одного прізвища стояла крапка. Треба було розшукати власницю даного прізвища і поговорити з нею. Але так аби ніхто лишній не знав. Бо це єдиний варіант щось дізнатися нове.

– Ну цим у нас займеться Саша. – пробурмотів Нік – Вона сидить за монітором. От і хай пошукає адрес хоча би.

Він подзвонив до Саші і сказав, що йому треба. Та обіцяла швидко знайти і вислати адресу повідомленням. Ну от, він ще встигне випити одну каву, доки Саша буде там шукати потрібну адресу. А потім поїде і побесідує з тією Поліною Квітковою.