23

Нік вже збирався додому. Він одягнув куртку, вимкнув комп’ютер, погасив світло і зібрався виходити як раптом двері відчинилися і на порозі появилася Саша. Вона ніколи так не заходила без стуку.

– Зібрався додому? – якось дивно спитала вона.

Нік глянув на неї і не міг спочатку зрозуміти чого вона хоче. Так, ніби щось сталося. Або може треба про щось поговорити. Може щось нове встигла знайти. Ну а мало там що.

– А що таке? – спитав він.

– Сказати нічого не хочеш?

– Кому?

– Мені!

Настала хвилинна мовчанка. А що він має їй сказати? Справу закінчено. Всі вже подякували. Ах, її не було на нараді. Ну то це не страшно. Тим паче, що вона тепер уже на новій посаді. Тож  і наради їй не дуже обов’язкові.

– Виганяєш! Адже так?

Ах, от воно що. Олег спочатку спитав його думку. А Нік думав, що той уже призначив. Що ж, він би все одно так само відповів як відповів.

– Я щойно від Олега Віталійовича. Він мені сказав, що переводить.

– І чим же тобі погане нове місце? Зарплата приблизно така ж сама. А робота цікавіша. В теплому кабінетику. Нікуди не треба вештатися. Не треба вислуховувати сповіді. Не треба мастити руки і душу. Чим тобі погано!

Ніяк говорив щиро. Він не мав якогось злого умислу. В новій роботі Саші він вбачав багато плюсів. Він би і сам не проти сісти в таке кріселко. Але хто його відпустить! А от їй цілком пасує. Щоправда великого руху в кар’єрі тут не буде. Але ж не єдиною кар’єрою жити треба.

– Значить, я поганий працівник. Не справляюся. – почала Саша. – Чи може Наталія і краща від мене?

– Ти абсолютно не права. – гостро відповів Нік. – Твої вигадки не мають нічого спільного з реальністю. Тебе перевели бо виникла гостра потреба. І не треба вигадувати дурниць.

Саша замовкла. А що вона чекала? Що він що побіжить до Олега Віталійовича і буде назад просити її? Чи може буде тут оправдовуватися в чомусь? Або може почне сваритися? Ні, Нік цього всього не буде робити. І їй абсолютно не треба було йти до нього. Вона просто хотіла про себе нагадати. Думала, що він клюне. Але нічого не відбулося. Нік був як завжди холодний і чужий. І не треба чекати від нього нічого більше аніж те, що він їй зараз дав. Це і є найвищий вияв підтримки і допомоги ближньому.