21

– Так, це я його отруїв. – зітхнув Орест. – Я!

Він відкинувся в старому м’якому кріслі і перевів погляд з Ніка на стелю. Він довго дивився догори аж поки якась думка не повернула його назад в сумку реальність.

– Я дав йому ту коробку. Ви напевне вже знаєте які справи вів наш дорогий покійничок! І як по вашому це має класифікуватися? Він за гроші, за великі гроші, витягував всяких покидьків від відповідальності! Ви це розумієте? Я коли дізнався був в глибокому шоці. Як так? Як можна торгувати законом? А він лише розсміявся мені в лице і сказав: «як бачиш можна».

Я від малої дитини знав, що право це свята річ. Що порушник має нести відповідальність. З цією метою я і поступив на юрфак. Аби допомагати всім жити згідно закону. Я свято вірив, що роблю добру справу. Що все, що сказано в законі є непорушним і кожен має сумлінно виконувати це. А тих, хто це відкидає має чекати лише одне річ – покарання. Адже так працює система права.

А що я побачив? Що я побачив? Що простих людей попирають. Що є рівні і рівніші. Я побачив це на власні очі. Ви уявляєте собі, як я себе почував коли дізнався як Андрій провертає справи! Як він все влаштовує! І які отримує за то… Ну ви зрозуміли мене.

– Ну а коли ви дізналися про все – то чому не заявили? – запитав Нік.

– Кому? І хто би мені був повірив? Крім того, у нього хтось був десь зверху, що вирішував все це. Навіть судді не хотіли з ним конфліктувати. Він робив собі що хотів. І ніхто не мав діла до того. А ті хто знав, так як і я, просто мовчали. бо всі боялися. А ви кажете, заявити кудись. Коли я з ним одного разу почав розмову про це – то він наказав мені замовкнути. Інакше, пригрозив, що я вилечу з роботи і більше ніколи не зможу працювати за спеціальністю. Якщо взагалі колись зможу працювати. Ось так.

– І ви вирішили діяти інакше.

– А що мені ще залишалося? Ніхто цього зупинити не міг. Чи правильніше сказати не хотів.

Нік оглянув кімнату. Проста, скромна стара квартира. Жодних ознак великих заробітків. Ні дорогої техніки. Ні нових меблів. Навіть ліжко і те ще роблене в минулому столітті. Свята простота. Якби не один нюанс. Перед ним сидів вбивця.