19

Тим часом Саша вишукувала все, що лише можна було знайти на Ореста Львовича. Вона довго відкривала вкладки одну за одною. Спочатку результату було мало. Але потім все таки знайшла те, що хотіла. Як написано: «шукайте і знайдете!».

Цікавим фатом було те, що пан Смачний програв дві справи. Обидві ситуації були побідні тій, що і з мотоциклісткою під кайфом. І там і там постраждали звичайні люди. А в кінцевому результаті суд оправдав винуватця трагедії. Але найцікавішим для розслідування було те, що програв він їх якраз не кому не-будь а саме Мовчунові. Хоча з усього можна було зробити висновок, що справи були очевидні. Як так сталося, що його докази було проігноровано?

Саме з цим Саша і пішла до Ніка, котрий якраз повернувся від експерта. І цього разу він точно знав, що отруїли Андрія Тарасовича цукерками, коробку з під яких було знайдено в машині на передньому сидінні.

Патрульний, який зупинив Мовчуна, клянеться що ніякої коробки на сидінні не бачив. Хоч салон він повністю встиг оглянути поки злий як сам чорт Андрій Тарасович виходив з машини аби накричати на них з напарником.

– Отже, коли він їхав до Смачного коробки не було. – підсумував Нік. – А от коли приїхав до себе на квартиру, то залишив цю злощасну коробку в машині. Значить, він її мав би придбати десь на відрізку дороги від місця де його зупинили і власною квартирою. В тому числі і з рук Ореста.

– Можливо. Але чим докажемо? – спитав Кирило.

– Відпечатками пальців. – повільно проказав Нік. – Знаєте дорогі колеги, злочинець завжди залишає нам після себе якийсь слід. Просто ми не завжди вміємо цей слід побачити відразу. Я був в нашого експерта. Він краще працює аніж його колега з сьомого. Тому зняв відпечатки і пошукав в базі даних. І, як кажуть французи – вуа ля. Там тільки двоє відпечатків пальців: продав чині і нашого Ореста. Я знайшов магазин, де було куплено цю пачку. Знаєте, де він знаходиться? На виїзді з міста. Але там є камери. І переглянувши запис я побачив те, що мав побачити.

– Цього мало. Навряд чи він піде на угоду. – сказала Наталія. – Якщо він почне все заперечувати, то ми нічого не отримаємо і справа розвалиться.

– Швидше за все так і буде. – погодився Нік. – Це вже не наша справа. В кожному разі ми робимо нашу частину роботи. Решта хай вирішують ті, хто на це має санкції.