9

Нік їхав в машині і роздумував. В цілому інформації є багато. І навіть підозрювані наче б то появилися. І все наче б то грає як треба. Але чогось ще в цьому всьому оркестрі не вистачає. Знати би чого саме!

От зараз він їде поспілкуватися з Тріском. Що він там почує. Нік подумки перебирав всі можливі варіанти. І жоден його не влаштовував до кінця. в кожному з варіантів була «діра для відступу» головного підозрюваного.

Костянтин Ігорович був вдома. Це було видно не озброєним оком. Все довкола прибрано. Брама відчинена. Когось чекає? Або кудись збирається. Втікати? Хто знає.

Нік вийшов з авто і попрямував до вхідних дверей. Він вже піднявся сходами як раптом двері відчинилися і на порозі зявився сам Костянтин. Він явно не чекав бачити тут Ніка. На мить мужчина завис. Здавалося він хоче втекти але вагається. Втім, він швидко опанував себе.

– І чого вам треба? – спитав він злим голосом Ніка.

– Поговорити. – спокійно відповів Нік. – Якщо ви не будете проти.

– Я проти!

– Я визву оперативну групу і привезу вас, шановний в браслетах. А там розмова в нас буде куди не приємніша. То як?

– Кажи, що тобі треба. – буркнув Костянтин.

– Є розмова стосовно однієї людини.

– Ти про Мовчуна? Туди йому і дорога. Але я тут ні до чого.

– Чого я маю тобі вірити? – спитав Нік. – Мотив у тебе є. Причому залізний. Відпиратися не будеш. Тай можливість у тебе теж є. Що й казати. А от у своїх мемуарах, як і ти там нашептав слідчому ти путаєшся. Я їх прочитав і виникли питання.

– Які?

– Сам подумай які.

– Я не причетний до цієї справи. Не до того мені зараз. – відказав Кіт. – Так, я на нього мав зуб. Але коли розібрався в усьому, то зрозумів, що він нічого не міг зробити. Там справа розкрутилася так, що було не можливо щось вирішити. Крім того, його хтось «хапнув за руку». Тож бути йому залишалося недовго. І смерть врятувала його від позору.

І Кіт розповів почав, крізь зуби звичайно, розповідати цікаву історію. З його слів виходило, що Андрій Тарасович знав когось в верхах і з ним робив справи. Той хтось був дуже плечистий і протягував все, незважаючи ні нащо. Тільки от у його випадку щось пішло не так. що саме Костя не знав. Але десь була тріщина. І він впевнений, що саме це і було причиною смерті Мовчуна.

– Цікава версія. – сказав нарешті Нік. – Що ж, поки що дякую за допомогу. Може ще побачимось. А поки що бувай здоровий.

І так, один з колоди вже відпав. Бо якщо вірити тому, що сказав Тріск, виходило, що Мовчун крутив справами і за це мав би ділитися неправомірною винагородою з тими чи тим, хто йому допомагав у цьому. А якщо він вирішив більше не ділитися? Таке теж цілком можливе. От і отримав. Тоді кого шукати?