Новий день розпочався з нового виклику. І доки Нік прийшов на роботу, Кирило, оскілки він був черговим, уже встиг приїхати з виклику. Цього разу було без жертв. Зате пограбували ювелірний магазин.
– От і займися цим! – відказав Нік. – Доречі, що там вчора?
– Ти не повіриш. Бабулька, яка здає квартиру подобово, знайшла в ній сумку. А в сумці одяг з якимись темними плямами. Можливо кров. Я передав на аналіз. А в одній з шухляд дещо з крадених речей.
– Тобто, ти хочеш сказати, що пограбували ще позавчора, оскільки вчора до обіду вона повідомила. А сповістили нам про крадіжку лише нині. Цікаво.
– Саме так! – відповів Кирило. – І в мене теж виникли деякі недобрі думки. Як так вийшло. Вчора ж був робочий день.
В цей момент до кабінету зайшла Наталія.
– Дозвольте!
– Заходь! – відказав Нік – Що у тебе цікавого?
– Навіть не знаю з чого почати. Справа в тому, що наша жертва працювала в одному з відділень банку. Керівництво поганого нічого не сказало. Але працівниці були від неї явно не в захваті. Подейкували, що її з роботи часто зустрічали мужчини на дорогих авто.
– Коханка?
– Тут все куди гірше. Все лише гроші! – відповіла Наталія. – Принаймні так дехто з працівниць шепнув. Подібне сказала і колишня подруга – Вікторія, з котрою наша жертва ділилася колись своїми секретами. Доречі її звуть Тетяна Крутизвір. Вікторія сказала, що Тетяна їй призналася сама про це.
Нік лише зітхнув. Така інформація його і тішила і не разом з тим дуже не радувала. Треба трясти всіх своїх «добрих друзів» з різних прошарків дна суспільства.
– В такому разі, маю вас засмутити. – сказав він. – Виходить, що нас серійний вбивця. І полює він виключно на дівчат легкої поведінки. Справа з сьомого відділка аналогічна. А ще з містечка Нашого прийшли звістки. І там таке ж саме.
– І що будемо робити?
– Це я якраз хотів спитати у вас – що ви плануєте робити?!
Кирило з Наталею переглянули. Вони навіть уяви не мають.
– Дуже шкода, панове. Є зачіпка. В Нашому якийсь дідусь бачив машину, перед тим як знайшов жертву. Номер він не розгледів. Зате добре описав. Опис є в праві. Це чорний джип.
– Нік, під такий опис пів нашого міста потрапляє і всі приїжджі машини. Ми так ніколи не знайдемо.
– Заднє крило має бути подряпане. Принаймні так описує той дід.
– Це вже бодай щось. – відказав Кирило. – Але де нам шукати такий джип?