6

Ще не встиг Нік добре закінчити свою думку, як черговий зателефонував і повідомив, що надійшов виклик. Нік зітхнув. Йому якраз лише цього не вистачає для повного щастя. Але сказав готувати машину. Туди поїде Артем з Кирилом. Вони якраз ще не встигли далеко відійти. А на квартиру він поїде сам. З експертом.

– Подивитеся що там. – говорив Нік по телефону. – Все гарно оформите і повертайтеся якнайскоріше. Напевне, знову якісь місцеві дебошири набралися і хочуть один одного прирізати через політику або подружаню.

Звісно, такі справи не мають першочерговості. Але оскільки вони на території відділку, то треба і їх брати до уваги. Ну а мало там що може бути. Крім того, статистику роботи ще ніхто не відміняв.

Вже їдучи на квартиру покійниці, Нік подумав, що було би не погано аби ще заїхати в сьомий відділок. Той самий, в якому розслідували подібну справу. Може у них щось є.

Квартира вразила Ніка. Двохкімнатна в новобудові. Одна кімната була скромно обставлена. Це певно була гостьова. А от спальня була обставлена не бідно. Тай кухня теж. Видно, гроші в господині таки були. Нік оглянув все. Але нічого, що би могло було зацікавити його не знайшов. Він ходив по квартирі і не бачив тут нічого, що могло би його наштовхнути бодай на якусь думку. Крім того, звідки на все це гроші.

А от для експерта роботи було більше ніж досить. Слідів тут було просто маса. Купа ціла різних відпечатків. Так, наче тут був якийсь прохідний двір. А це означає, що нічого вони не знайдуть.

– Уяви не маю, звідки тут таких скільки пальців. – бурмотів експерт. – Та мені піде ціла вічність аби всіх їх ідентифікувати. І це, якщо бодай котрісь з них є в нашій базі. А якщо нема – то вся робота піде на марно.

Нік нічого не відповів. Він і сам бачив всю картину. А вона поставала так собі, не дуже. Що ж, в нього ще є Наталія. Може вона щось цікавого розвідає. А зараз він їде до відділка. Там його якраз чекає Іван Демидович, слідчий.

– Я тебе залишаю тут з хлопцями, – сказав Нік експертові, – а сам їду. Якщо щось, раптом, знайдеться – дзвони.

Він вийшов з квартири. Якесь не добре це місце. Наче тут щось мало статися. Що саме? Цього Нік не міг сказати. Але відчуття, що він сюди ще повернеться ніяк не відпускали.

Як і очікував Нік, Іван Демидович мав для нього багато цікавого. Точніше цілу папку зібраних них матеріалів. Мова йшла про вбивство, котре сталося два місяці тому. Тоді також знайшли тіло молодої дівчини. І теж в одному і з парків міста.

– Ой, як же ми тоді набігали – говорив Іван. – І все марно. Справа сипалася. Я навіть не знаю як це пояснити. Багато підозрюваних. А що з того, якщо неможливо було довести вину ні одного. Словом, ось усі матеріали. Читай сам.

Нік відкрив папку і почав переглядати матеріали. Інформації багато. Треба все ретельно вивчити. Багато є схожого з їхнім випадком.

– Доведеться взяти у вас цю справу. – сказав Нік. – Мене мучить сумнів, що це серія.

– Бери. Там ще має прийти матеріал з сусіднього містечка. Там теж таке було нещодавно. Вони якраз перед тим як ти подзвонив зв’язалися з нами.

Було вже пізно коли Нік відклав, нарешті, папку. Треба їхати додому аби нормально виспатися і все як слід «перетравити» у своїй голові. Нині він вже нічого мудрого не зможе сказати. Завтра буде новий день. І будуть нові сили аби думати.