Квартира колишнього судді знаходилася в елітному районі. Звісно, а де ще їй знаходитися? Тут живуть самі високопоставлені люди: адвокати, судді, начальство різних силових структур, різні керівники, бізнесмени. Словом, «ліга видатних джентльменів». Навіть опитувати страшно. Мало там що кому з цих пав не сподобається. І замість нормального розуміння ситуації ще якусь скаргу напише.
Нік вийшов з машини першим. Він оглянувся навколо. Стільки камер ще напевне ніде нема як тут. Але як показує практика, ці німі сторожі ніколи не здатні зупинити злочин. Не зуміли вони зробити і цього разу.
Тіло вже винесли. В квартирі було чисто. Все стояло на своїх місцях. І ніщо не вказувало на те, що тут ще не давно відбулася страшна трагедія – хтось відняв життя іншого.
– Складно буде тут щось почути. – зітхнув Кирило.
– Але це не означає, що не можливо. – відповів Нік. – Артем де?
– Пішов по квартирах опитувати.
– Ну от бачиш. І ти йди. Його стоїш? Щастя само в руки не впаде з неба. – відповів Нік.
Він хотів якомога швидше відправити кудись своїх хлопців аби вони менше крутилися тут у всіх на очах.
В квартирі було повно служб різних інстанцій. «Злетілися як мухи на ... . – думав про себе Нік. – Аякже, всі прибігли подивитися. Всім цікаво раптом стало. Ніби то щось дасть. Лише сліди позатирають, гамору нароблять, щось попереставляють. Як завжди»
В цей момент до кімнати зайшов Олег Віталійович. Він був чи то злий чи то знервований. В формі. Наче зібрався на якійсь парад. Він відразу підійшов до Ніка.
– Добре, що ти є. Де решта?
– Опитування проводять. А що таке?
– Ох, Нік. – буркнув Олег Віталійович. – Нічого доброго. На горі такий ґвалт здійнявся, боже правий. Всі щось хочуть. Всі щось вимагають. Чую це мої останні дні. Виженуть мене, якщо не буде розкрита справа.
– Та ну, перестань, Олег. – заспокоював його Нік.
– Тихіше, тут повно всякого канцелярського наброду. Навіть не знаю ні хто ні що. Всі вуха порозвішували. Лиш лупають очима аби мати потім що здавати. Ти добре зробив, що випровадив своїх геть. Потім попрацюєте, коли заберуться.
– А вони скоро заберуться?
– Звісно. Що їм тут робити? Просто галочку приїхали собі поставити. – злобно буркнув Олег і пішов кудись по квартирі.