17

А тим часом у відділку Кирило крутив подругу Окунця молодшого. Він, як справжній спокусник, пустив в хід усі свої навики. І та дуже скоро здалася. Ще би. Він же ж досвідчений звабник. Чи як вони підсміюються у відділку – бабій. Втім, яка різниця. Головне – це результат. І ось він.

Звати її було Анжела. Вона була одногрупницею Артурчика. А за одно і його черговою лялькою. Дівчина почала розповідати все, що лише знала. А знала вона досить багато, так як її тато був адвокатом старого Окуневьского. Вона не раз підслуховувала розмови, які велися в неї в домі. Тоді вона розуміла, що має мовчати і ні пари з уст. Але тепер, коли тато розійшовся з мамою і знайшов собі якусь молоду «хвойду», котра викачує з нього усі гроші, вона може говорити все, що знає.

Більше того, Анжела пообіцяла Кирилові принести один запис, якщо він піде з нею гуляти. ну що не зробиш заради роботи? І бравий офіцер дав свою згоду, «жертвуючи собою, усім своїм статусом і чесним ім’ям» заради того аби відбулося торжество справедливості.

– То чого ми чекаємо? – спитав Кирило. – Можемо їхати просто зараз.

– А я не затримана? – спитала Анжела. – Адже…

– Звісно, що ні. Ти ж допомагаєш слідству. А це означає, що ти співпрацюєш з службовими органами і допомагаєш ловити злочинців. І нічого не бійся. Якщо твій запис, про який ти кажеш, має бодай якусь цінність – то може ще й подяка якась буде.

Ох, Кириле. Ну яка подяка! Але що тут казати. Вішає вермішель на вуха, як гай шумить. Втім, це його улюблене заняття. А тут ще й на роботі, в рамках закону і для законності.

На квартиру до Анжели поїхали на патрульній машині, взявши для кращого вигляду ще двох хлопців. Кирило не був дурнем. Якщо у дівчини справді щось є, то там можуть бути не дуже бажані люди. І треба бути не самому. Аби часом не поїхати кудись в багажнику. Бо і таке можливо.

Але все обійшлося спокійно. Вдома не було нікого. Її мама була у відпустці і кудись поїхала на кілька днів. Тож Анжела швидко знайшла потрібну схованку, вийняла звідти флешку і віддала Кирилові. Потім вони повернулися назад у відділок. Такого свідка відпускати не можна аж до кінця справи. Тому Кирило сказав, що сьогодні вона переночує у нього. Бо мало що може чекати її вдома. А поки що він влаштував дівчину в кабінеті, зробив чаю і вгостив печенням.