15

Коли Нік і Артем підійшли до квартири Валета, двері були не замкненими. Рідко хто може дозволити собі таке задоволення аби тримати відкритою квартиру у наш час. Однак, це був факт.

Артем підхилив двері. В квартирі було тихо. Вони легенько, один за одним увійшли на кухню. Там не було нікого. Потім вони відкрили двері в туалет і ванну. Там було все готове для прийняття водних процедур. Наче господар збирався приймати ванну. Але кудись відійшов. І лише в кімнат вони знайшли труп Валета.

– А от і доказ. – тихо сказав Нік.

– Думаєш, що Окунь прибрав його як не бажаного свідка своєї справи? – спитав Артем.

– Звичайно. Що тут ще думати. Викликай експерта. Побачимо чи не буде тут повно його пальчиків. Треба було послати наших на дачу Окуневських. Ах, дурень. Думав, що цей нам щось розкаже важливе. А нас випередили. Шкода.

– І не кажи. – бурчав Артем. – Мали б уже справу в руках. А тепер бігай дачами і шукай того синка. А як він зараз надумає десь залягти. Або втече.

– Моя вина. Знаю. – відповів Нік – Нічого. Ще не все втрачено – він витягнув телефон і набрав Кирила – Ви вже де? Так. Добре. Розвертайтеся і їдьте брати цього Окуня. Необхідні документи приїдуть за вами. Робіть там повний обшук. Шарте повсюди. Ми з Артемом вже їдемо вам на підмогу.

Експертна група прибула досить швидко. За ними примчала ще й інша машина, привезла постанову на арешт і обшук. Все було зроблено настільки оперативно, що Артем не встиг навіть оговтатися як вони уже мчали по шосе в напрямку дач.

– Швидко ж ти зміг надолужити все. – відізвався він до Ніка, котрий увесь час мовчав. – Цікаво, що скаже експерт. Якщо ти правий, то у нас буде чим його дотискати. Але як що ні…

– Буде, буде не бійся. Я більш ніж впевнений, що це він сам власноручно приклав чимось важким по голові свого колишнього співучасника. Звичайна справа – замітати сліди. І як правило на тому всі і попадаються.

Машина мчала по трасі з усіє сили. Треба було встигнути ще до того, як всесильний старий зможе нагнати потрібних йому людей і ручних адвокатів. Бо тоді вони не дадуть їм забрати молодика ніяким чином. А потім просто заховають. Це старий трюк.

Але Нік знав також й інше. Окуневського старшого в місті нема. Він зараз далеко. І так швидко повернутися не зможе. Тому вони мають трохи часу аби все ретельно ощупати, обстежити, провірити. Для цього їм має вистачити часу. Потім вже все байдуже. Якщо вони знайдуть наркотики, а ще краще зброю з якої стріляли по машині – справу зроблено. І байдуже буде на то, чим буде трясти старий бізнес тигр. Часи міняються Аристарху Артемовичу. Не завжди і не всіх можна купити, залякати, звабити. На місце старих приходять нові. На місце безсилих приходять сильні. На місце безчесних – чесні. Все має свій час. Чого в цьому світі нема вічного. І за все колись доводиться платити.