14

Окунь молодший відпочивав десь за містом. Інформацію про місце перебування молодика здала його колишня – якась далека племінниця Козлобородого. Вона навіть не встидалася називати його різними словами при Кирилові і Саші. А коли остання зробила зауваження, що так виражатися не дуже пасує молодій пані, дівчина просто відповіла:

– Ви ж жінка, ви б мали мене зрозуміти. Награвся мною а потім кинув, наче якусь дешеву дівку.

Потім вона все таки заспокоїлася. Навіть перепросилася. Мовляв, таки хапає від одної лише згадки. Але видно було, що ця дівка була ладна навіть і дописати будь-що аби лише молодого Окуня закільцювали в браслети і відправили кудись подалі. Втім, її особисті переживання слідчих цікавили мало. А от адреса так. Як і будь-яка інформація про її колишнього.

– А що вам ще сказати?! – відповіла дівчина. – Пропиває татові гроші. Ні до чого не здатний. Живе лише тим, що наркоту ховає в тата на дачі. Ну і гуляє звісно. Сам він теж «пробує» іноді. Словом, повний завал. Ви питали, хто ще міг бути з ним на мотоциклі. Думаю, Валет. Валентин Діалюк. Його одногрупник. Обидва чоботи пара. Що один що другий. – і вона розповіла все, що лише знала про Валета а також дала його адресу.

– Ну що ж, треба їхати до цього Валета. – сказав Кирило, коли з Сашею нарешті покинули квартиру ображеної коханої, котра з такої радості, що її колишнім «козлом» зацікавилися такі органи і підозрюють в убивстві, готова була розповісти все абсолютно, навіть те, чого не треба.

– Скільки ненависті в людині може бути. – іронізував Кирило. – Просто жах.

– А ти що думав. Жінки, вони такі. – підколювала його Саша.

– Надіюся, ти не така.

– Ага. Надійся, надійся. Чекай, треба Нікові зателефонувати, сказати що ми їдемо. – і вона набрала номер Ніка.

Але Нік підкорегував їхні плани. Він там ближче. А ще десь недалеко від нього Артем. Тому вони самі відвідають Валета. А вони обоє хай повертаються до відділку. А ще краще, хай збирають всю інформацію про Окуневського молодшого. Нік звідкись був в курсі всього, що сказала їм колишня Окуня.

– Він якось дивно говорив. – сказала Саша. – Тобі не здається, що Нікові пора відпочити. Бо з цими справами він скоро зляже. Треба попросили в Олега Віталійовича для нього відпустку. Він же ж сам такого для себе не зробить ніколи.