Нік пильно вивчав матеріали справи Козлобородого. Виявляється, він кілька років тому віджав гарну територію, де пізніше постав новий будинок. І все би нічого. Але в справу втрутилися журналісти.
У такому великому місті можна загубити і в трьох березах. Але якщо ти поступаєш так безчесно, як це зробив Аристарх Артемович, то рано чи пізно це хтось все одно запримітить.
Так було і цього разу. Ділянка мала гарне розташування і була близько від міста. Тож, логічно, що вона мала би і відповідно коштувати. Але, як дізналися деякі з журналістів, котрі скрупульозно вивчають ці теми – Козлобородий купив її за безцінь. Майже задурно. При тому обдурив не якогось там дядька, котрому це передалося в спадок від троюрідної тітки. А старенького, немічного, одинокого чоловіка. Той не мав грошей на лікування, тому і продавав те, що колись було куплене з грошей, зароблених непосильною працею простого трудяги столяра і відкладено з пенсії його дружини інваліда.
Все це було опубліковане на перших сторінках однієї з газет. Справа пішла в люди і набрала розголосу. Завертівся скандал. Козлобородий грозив позбавити газету ліцензії «за наклеп на чесного бізнесмена». Але дві наступні статті змусили його трохи скинути обороти. В них уже більш скрупульозніше розглядався бізнес цього шанованого і доброчесного громадянина. Нарешті всім цим зацікавилися відповідні інстанції. Словом, шухер був на всю округу.
– А от вам і маєте зачіпку. – бубонів собі під ніс Нік – Та тут ціла санта-барбара. Можна крутити куди хочеш. Головне, самому не заплутатися в тому всьому.
Крім того, в справі фігурував ще один цікавий персонаж – Ернест Балтазарович Окуневський, на прізвисько Окунь. Він був бізнес-партнером Козлобородого. А також керівником сітки магазинів з будівельними матеріалами.
– То он як вони все грамотно упакували. – усміхнувся Нік. – Один будує. А другий підганяє матеріали по завищеній ціні. Круто. А ще кажуть, що бізнесмени не мають справи з темними силами. Та це ж геніально-простий план. Ніякого шахрайства. І усі у виграші.
Нік вже зібрався було йти вийти з кабінету як двері відчинилися і на порозі з’явилися відразу всі троє: Артем Кирило і Саша.
– Ви просто вчасно! Ну і чим увінчалися ваші пошуки правди?
Ті скривилися в кислих мінах. Значить не так вже й сильно вони щось нарили. Інакше би вже наперебій одне перед одним щось казали. Це добре. Бо він має для них вже цілу готову версію.