Загублені

Вчорашнє майбутнє вже зараз почато.

Від історії людство загубило печаток.

У просторі часу навчись пізнавати,

Якщо хочеш ще жити, вирушай у Початок..

Останніх філософів закликали мовчати,

Лише так ти у змозі нове розпочати.

А як ні, то тримайся - прірва буде страхати.

Бо настав Судний день, вже час воскресати!

Evelina Grand

Пролог

В обіймах в’язкого туману застигли верхівки самотніх хатин. Вдивляючись у вікна багатоповерхівки, ознаки життя стали непомітні для ока. Видовище нагадувало порожнечу. Яскраве небо блакитного кольору, відтепер затьмарене бузковим.

Темрява накрила весь світ не залишивши навіть маленького вогника. Вірите, чи не вірите, але події ці відбуваються вже не вперше. Корінь цієї історії впадає у давні легенди й початок бере ще до нашої ери. Раз на століття це дійство повторюється і кожен раз воно змінює облік.

Лише років п’ятнадцять тому, о цій порі року, зелені й пахучі околиці надихали перехожих з рання. Єдине світило, яке зігріває навіть крижані серця й те стало холодним, його промені лише своїм дотиком можуть вбити.

Шанс на життя є в країні під назвою Шамбала, де зберігаються таємні знання зі здобуття надлюдських можливостей. Тому, хибні знання людства добігли свого кінця. Нова ера почалась, діти Хроносу повстали.

Я, Софі. Це моя історія та історія моєї країни.

Глава 1

Життя на Орбіті 

Україна, м. Орбіта 

Новини

 Місто Орбіта загубилося у лісі під Чигирином на Черкащині.

“Ні, мені не страшно жити у лісі самому. Я - колишній мисливець." - приказував Сергій Олексійович. 

"Я залишився тому, що мені нема, куди діватися. В основному, тут живуть пенсіонери. Я називаю Орбіту раєм для пенсіонерів. Тому що спокійно, магазин є, газ є, опалення є", - розповідав 70-річний Сергій Куля, мешканець Орбіти. 

"Орбіта – це золоте місце. ... І зайці бігають під домом, особливо зимою", - казав Сергій Олексійович. На усе містечко тут є один продуктовий магазин. З розваг – хіба що дитячий майданчик із не надто сучасними гойдалками та драбинками. 

51 рік тому Компартія вирішила побудувати тут Чигиринську атомну електростанцію та місто енергетиків на 20 тис. мешканців. Спорудження станції розпочали, місто заклали. У 80-х, змінивши проект, будівництво заморозили. А після Чорнобильської трагедії назавжди зупинили. 

Непривітно та холодно зустрічає нині Орбіта гостей. Місто приваблює хіба що індустріальних туристів. Будинки-пустки з повибиваними шибками, довкола ліс, лише натяки на цивілізацію. Недарма його охрестили містом-примарою. 

Вітер гуляє залишеними дев’ятиповерхівками. Це колишні гуртожитки для енергетиків. Про радянське минуле нагадує вивіска "Універмаг". У 2015 році в Орбіті мешкало 160 людей у двох пятиповерхівках. Майже з 200 житлових квартир були заселені лише 80. Місцеве населення - переважно пенсіонери. 

Здавалося, що життя на Орбіті досягне кінця та назавжди згасне, але за три роки до Всесвітнього апокаліпсиса, поки чиновники думали, як оживити Орбіту, у покинутому місті розпочалося нове будівництво. Група невідомих інвесторів отримали право на відновлення Орбіти, за умови, що держава не витратить ні копійки, але залишить за собою право аби спостерігати за змінами у місті, щоб закони країни не були порушенні. 

Місцеві розповідали, що на початку двохтисячних пристойну квартиру тут можна було обміняти на телевізор "Електрон". Згодом, як виявилось, мешканцям були придбані непогані квартири в Черкасах, куди вони були переселенні. 

“Це їм на користь, чим тут доживати, хай краще ще хоч трохи поживуть та нам не заважають” - приказував один з інвесторів. 

Таким чином, через три роки на колишньому місті енергетиків під таємним проектом було побудоване нове місто науковців - місто під куполом.

Життя після смерті

Україна, м. Орбіта

2031 рік

До паркану неможливо продертися, скрізь охорона. У повітрі за кожним рухом пильно спостерігають дрони й непримітне відеоспостереження. 

Відколись місто - примара, відтепер це місто - єдина фортеця, яке не здолає ані проклята пандемія, ані наслідки Апокаліпсису. Ті, хто будував цю фортецю - ретельно підготувалися, наче знали, що випаде на долю нашої України й усього Світу.

Пандемія коронавірусної хвороби з 2019-ого року все ж надалі продовжує забирати людські життя.  А навколишнє середовище нагадує якийсь давній фільм жахів. Пекуче літо 2021-ого було останнім та найкоротшим. Здавалося, що Могутні цивілізації знов занапастили “Десять кар єгипетських”. Та на відміну від Єгипетської кари, Всесвітнє покарання не зупинило всіх тортур. 

Темрява, що впала на Світ, була незвичайною, вона була густа і щільна, так що її можна було навіть доторкнутися, а свічки й факели не могли розвіяти темряву. На Україні панував голод, холод й морок. Дивним чином, поки в інших країнах темрява поглинула все живе, землі України були вкриті в’язким туманом.

Лабораторія наукових досліджень

• Чи пам’ятаєте Ви коли саме опинились поза межею матеріального Світу й поринули у початок сну?