Частина третя

Частина третя
Ханйо

Глава 21
Кобольти

Квітень
Ліс Груневальд, Берлін, Німеччина

Рей прокинулась від потріскувань багаття. Ночі все ще були прохолодними. Біля багаття сидів Такано Хару, Бастія міцно спав. Рей підвелась та підійшла до Хару.

- Відпочинь, я заміню тебе, - сказала вона пошепки.

- Я не хочу спати, - похитав головою Хару, - ти краще поспи трохи довше.

- Дякую, але я вже все, - чесно відповіла Рей, - не те щоб я дуже виспалась, але навряд я засну знову. А тобі б не завадило трохи відпочити, виглядаєш втомленим. Щось сталося?

- Ну, як тобі сказати, - замислено  промовив Хару, - після того, що ти учинила у Токійському відділенні, мені взагалі довелося забути про сон.

- Я дійсно так тебе підставила? – запитала Рей.

- Підставила ти Нішиду, я лише вигрібав наслідки твоєї провокації.

- Це ти зараз про що?   

- Не придурюйся. Міямура! Ти ж її у кокон заточила!

- Та вона ж перша почала.

- А почала вона тому, що ти спровокувала її у той раз, коли ми навідались до вас у Кіото. Навіщо ти їй стільки наговорила?

- А що я такого сказала? Що вона по вуха в тебе закохана? Те ж мені секретна інформація. Да в неї все на лобі написано, я просто озвучила очевидні речі.

- Рей, невже ти не розумієш? Її почуття не взаємні. І доки вона їх приховувала, а я робив вигляд, що нічого не помічаю – ми могли спокійно працювати разом. А після того, з’явилася ця дурнувата ніяковість. Невже ти цього не розумієш?

- Розумію, - спокійно відповіла дівчина, - і що? Якби не я, то так би вона за тобою і ходила? Мовчала, ворожила б на пелюстках ромашки? Чорта з два вона б змогла рухатися вперед! Просто мовчки волочилася б за тобою не в силах зробити крок до правди.

- Рей, це боляче! – спохмурнів Хару.

- Я знаю, - Рей трохи підвищила голос, - невже ти думаєш, що ці почуття мені невідомі?! Це як хворий зуб. Чим більше відтягуєш з лікуванням, тим болючіше воно потім буде»

- Ти не маєш права вирішувати за інших!

- Не маю. Але все пізно читати мені лекцію, ти так не думаєш?

- Якого біса ви гаркаєте?! – з дальнього боку табору підірвався Бастія та метнув черевика у парочку, - позакривайтесь! Я зібрав вас в одну команду тому що ви здатні працювати у команді! Якщо ви зараз погризетесь як дикі собаки, про порятунок хлопця можете забути! В чому ваша проблема?!

- Да ми просто… - одночасно почали пояснювати Рей та Хару.

- Це було риторичне запитання! – Бастія сів, - давайте чесно! Хару, ти був закоханий у Рей і деякий час ви вдавали коханців. Так, я знаю, що то все була гра на публіку аби Рей не смикав ніхто із інших команд. На вашу вдачу, гра була аж занадто вдалою, так що зрозумів лише я. Ти лишався у неї вдома на ніч. Ви проводили багато часу разом, поверталися разом, разом йшли. І ти, Хару, до останнього сподівався, що крига скресне. Ти хотів бути із Рей по справжньому. Але коли ти їй зізнався, вона тебе відшила. Адже наша Крижана дияволиця – однолюбка. І закохана вона з дитинства у свого охоронця. Але враховуючи баранячий характер, вона це не просто не визнає, вона намагається це ще й заперечувати. Тим самим вона травмує себе, тебе і навіть того тенгу. Коли Рей висказалась Міямурі Юме, вона в глибині душі сподівалась, що ти почнеш її захищати і звернеш на дівчину увагу, відволічешся від самої Рей. Так і сталось! Дурна твоя макітро! Так і сталося! Ти дійсно звернув увагу на Юме, але після того, як вона накинулась на Хагане, Рей відіслали, а сама Юме постраждала. І ти, о боже, не вірю що кажу це, ти відчував себе винним хрін знає в чому! Просто твоя дурнувата невизначеність! Ти відчував, що винен у тому, що трапилось, адже так і не вирішив конфлікт між дівчиною, що тобі подобалась та дівчиною, що подобається. А Рей взагалі чогось вбила собі в голову, що не має права будувати будь-які стосунку! Все?! Прояснили?! Якщо так, будьте ласкаві, позакривайтесь! І дайте поспати. Ідіоти.

Рей та Хару переглянулися. Це була дійсно ідіотська ситуація. І додати їм було нічого.

***

Дитинство Бастії було важко назвати казковим. І батько, і мати – видатні стратеги Гільдії. Вся родина Келлерів поколіннями була віддана цій справі, адже Келлери були родиною засновників Гільдії стратегів. Вони повністю віддавалися справі, розшукуючи нових талантів по всьому світу. Від кожного, хто вступав до Гільдії стратегів, очікували повної відданості справі, а від Бастії – взагалі очікували аж занадто багато, як від малої дитини. Але хлопчик перевершив очікування вже у п’ять років. Перші його кроки у стратегічних планах давали грандіозні результати. Але його найсильнішою здібністю у Гільдії вважали навички заключати союзи. І цей хитрий лис заключав союзи не лише для Альянсу, а й для себе.

Одним із них був союз із племенем німецьких кобольдів. Якщо ви вперше чуєте таку назву, не переймайтесь. Кобольди відносять до пантеону німецької міфології. Це особливе плем’я ельфів, що мешкає переважно в горах. Як правило, їх ще називають духами домашнього вогнища, але у сучасні міста кобольдів не тягне зовсім. Вони надають перевагу лісам, горам, а якщо пощастить – то приватні будинки десь за містом, мисливські та рибацькі будиночки. А ще на Межі вони славляться як плем’я, здатне проникнути будь-куди. І саме з представниками племені кобольдів команда Бастії зустрілася у лісі Груневальд. Їх було троє. Низенькі, с довгими гострими вухами та носами, одягнені у дивакуваті речі, але напрочуд витонченими манерами. Вони прискіпливо роздивлялися компанію, Бастія, Рей та Хару смиренно чекали. Звичай у кобольдів був такий. Якщо хтось з племені укладав угоду, він мав першим заговорити із опонентом. Якщо кобольд так і не заговорить, це може означати, що він передумав чи вирішив, що опонент не гідний цієї умови. Але на цей раз це була лише умовність, адже перед трійцею кобольдів стояла трійця з тринадцятого відділення. Стратег, Крижана дияволиця та Вогняний пес кіотського відділення. Їм страшно було відмовити.