Глава 18

Дезертири

Квітень
Шаньнань, Тибетський автономний район, Китай

Тепер за плечима Йору була сила клану Тенгу, а за плечима Рей – був Йору. Усі сили тенгу тепер були кинуті на те, щоб шукати проріхи у Межі та відмічати їх лисячим вогнем, щоб Творці межі так чи інакше звернули увагу на певні ділянки полотна Межі. Лисячий вогонь вони отримали від Рей та її батька. Сайбу було замкнуто у маєтку, але поряд із ним була Фуміко, тож він завжди був під наглядом. Відносини між ними стали трохи заплутаними, але жінка все ще поважала та любила свого чоловіка таким, яким він був. Але тепер перед Йору та Рей виникли дві проблем. Перша – це Оні, котрий проголосив клан Тенгу зрадниками і тепер, кожен тенгу, а в особливості Йору, став для всіх мішенню. Друга – Альянс, старійшини якого оголосили дезертиром Рей, а Йору – особливо небезпечним йокаєм, дії якого несуть загрозу всьому світу. Їх переслідували всі. І це ніяк не сприяло їх пошукам Олександра Жара.

План здавався простим. Рей, Йору і ще четверо сильних воїнів тенгу мали проникнути у одну з лабораторії Гільдії медиків, де по поточній інформації мав знаходитися Олександр Жар. Проникнути під покровом ночі, не створюючи шуму, розчинитися у темряві, стати тінню. І все було ідеально до того моменту, коли лисячі вогники принесли новину – Олександра у Гільдії медиків немає. Немає його і в Китаї взагалі. Злі та роздратовані Рей та Йору сиділи у якийсь забігайлівці. Аби не викликати підозр, чотири тенгу розсілися за сусідні столики.

- І чому ти не могла відправити лисячі вогні раніше? Не витрачали б час… ще в коридорі засвітилися! – бурмотів Йору дратівливо.

- Хей, - Рей була також не в гуморі, - навіть у мого батька є певні обмеження у відстані на яку він може відправляти лисячий вогонь! А я, між іншим, на відміну від нього – ханйо! Я не всемогутня. В мене цих обмежень ще більше, ніж в нього!

- Тц… так змарнували час. У світі вже близько ста тисяч підтверджених випадків хвороби… а ми все ще товчемося на місці!

- Говориш так, наче я в цьому винна.

- Не винна, вибач, - Йору накрутив на палички локшину, мокнув у соус, - просто… за нами полюють усі, кому не ліньки. До Оні приєднується вільна нечисть з усього світу. Хто не хоче – того змушують, підкупають. З усіх пантеонів світу до нього йдуть прихильники, яким набридло життя лише на тіньовій стороні Межі. А Межа слабне. З кожним днем все гірше і гірше. Калії немає. Тобто, проріха з кожним днем стає все більшою. Все більше скверни проникає крізь Межу, це відображається на сонячній стороні. На цей раз – у вигляді хвороби. Хотів би я сказати «добре, що хоч не війна», але ж до біса… не буду зарікатися. Пожалкую… Ще й ці старі пні з Альянсу…

- Задача Альянсу – захищати людей, - неочікувано до столу було доставлено ще один стілець.

Рей схопилась за нагінату, Йору також потягнувся до зброї, але у потилицю кожному було направлено зброю.

- Я б на вашому місці не рипалась, - промовив знайомий голос.

Це була Норіко Нішида, у штатському. Над Рей стояла Бріджит, а над Йору – Семюел. Та вони зовсім не виглядали вороже. Навпаки, їх посмішки говорили про дружні наміри. Рей прибрала руку з рукояття нагінати. Нішида дала команду прибрати зброю. Тільки зараз Рей звернула увагу, що тенгу теж були піл прицілом, да й взагалі уся забігайлівка була оточена щонайменше шістьма.

- Рада бачити тебе, Рей, - Нішида м’яко посміхнулась.

- Шеф, - Рей кивнула, - ви ж не привітатись прийшли?

- Нажаль ні,  - Нішида похитала головою.

- Нас заарештовано?

- Так сильно хочеш у кайдани? – за стіл підсів Бастія, - давно не бачились.

- Бастія? – Рей озирнулась, - шеф, стратег, Брідж і Сем. І ще два, три, п’ять…

- Ті, що  позаду нас, - промовив Йору, - троє канцелярських, вони не бійці, один точно з єгерів, а той крайній ювелыр.... Такано!?

- А ти не радий мені, півню общипаний?! - ювелір наблизився, ховаючи на ходу зброю.

- Жити набридло!? – одразу жд підскочив Йору.

- Заспокойтесь, чорти! – прикрикнув на них Бастія.

- Нішида-сама, бар’єр створено. У нас 15 хвилин, - тут же сказав Сем, - покваптесь!

Рей та Йору були спантеличені.

- Часу обмаль, - промовила Нішида, - я маю сказати вам дещо важливе. По-перше, ми тут вас не заарештовувати прийшли. Формально, зараз ми такі ж дезертири як і ви. Але слухайте ось що. Альянс покликаний захищати людей. І що б ви там не думали про старійшин, все що вони роблять – це заради людства. Вони приймають непрості рішення аби захищати людей. Поколіннями, щороку, щодня. На плечах цих людей відповідальність за життя мільярдів людей. І якщо перед ними стоїть вибір – пожертвувати одним чи тисячами, вони пожертвують одним, хто б це не був. Але так сталося, що цей «один» - син однієї із Творців Межі і старійшини не до кінця розуміють масштаби небезпеки.

- Що з Олександром?!

- Його використовуватимуть для створення вакцині від цієї бісової хвороби.

- Але ж це не рішення! Джерело хвороби – скверна! Ми маємо зробити все, аби полагодити Межу, відновити її! Інакше, скільки б вони не лікували цю хворобу, нові випадки зараження траплятимуться знову і знову! – імпульсивно почала Рей, але Бастія жестом її зупинив.