Глава 9

Клан Тенгу

Вересень

Кіото, район Укьо

У штаб-квартирі тринадцятої опер-групи було тихо. У кабінеті Нішиди сиділи всі опери. Сем, Юнлань, Бріджит, Рей та навіть Бастія. Олександр також був присутній. На його подив, запросила його Рей. Не зважаючи на те, що спочатку воно була категорично проти його присутності навіть у самій штаб-квартирі. Напруження у повітрі висіло таке, що ще трохи і його можна було б почути, як гул чи писк від електромережі.

Нішида вдивлялась у звіт, що надала Рей два тижні тому у якому зазначала появу йокая, який попередив про підготовку до війни. А поряд лежав інший звіт, що прибув годину тому з Китаю, міста Ухань, у якому говорилось про надмірну кількість скверни, що уразила невеличку групи дослідників із Гільдії медиків. Нішида Норіко напружено вдивлялась у кожне написане слово. Затим віддала звіт Юнлань і наказала ще раз дослівно його перечитати, все ще сподіваючись, що її китайська не досконала і вона зробила помилки у перекладі звіту. Але Юнлань лише підтвердила усе написане.

- Отже, він не збрехав, - похмуро промовила Норіко.

- Навряд у нього був хоч один привід брехати, - тихо сказала Рей.

- Значить, стовпи японського пантеону і справді готуються до війни? – Бріджит нервово похитувала ногою, сидячи на стільці, - цікаво, чого саме зараз.

- Це дивно, - схрестив руки на грудях, - ніяких масштабних викидів скверни не було. Як ці два звіти взагалі можуть бути пов’язані?

- Не знаю, але таких збігів не існує, я у цьому просто переконана. І кому як не тобі про це знати краще за всіх, - сказала Нішида.

- Да, дійсно дивно, - задумливо промовив Сем, - спочатку у Кіото йокай попереджає про збільшення кількості скверни, потім у Китаї скверною уражено медиків Альянсу. Таких збігів дійсно не існує, це варто визнати.

Бастія зиркнув на Рей, та мовчала. Олександра у цій ситуації більше за все здивував той момент, що ніхто не задавав Хагане питань про йокая. Всі наче ігнорували той факт, що один тенгу просто так вирішив зрадити свій клан і попередити Альянс. Та що там казати. Він сам, будучи свідком їх бійки, не наважився запитати її, хто він такий. Звідки вони знайомі? Чого він називає її на ім’я? Чому вона не пручалася?! Ці питання, наче ком у горлі, вже два тижні не давали хлопцеві спокою. Але він мовчав. Мовчали і всі інші.

- Ми ж не можемо це ігнорувати, так? – порушила паузу Юнлань, - потрібно подати офіційний запит у головний штаб Японії.

- Так, ти права, - кивнула Нішида, - поки ми не отримаємо офіційний дозвіл на розслідування, у нас зв’язані руки. А якщо справа прийматиме серйозні оберти, нам доведеться чекати, доки токійське відділення отримає дозвіл у головного штабу Альянсу.

Олександр не розумів. Нічого не розумів. Він, як людина у штабі нова, ніяк не міг відслідкувати цю логічну зв’язку. Спочатку з’являється невідомий йокай і попереджає про те, що Японський пантеон готується до війни. Ніхто не задає питань, що то за йокай? Чого він прийшов попередити? Чи дійсно він не бреше? Потім приходить малесенька доповідь про те, що група медиків у Китаї уражена хворобою, яку спровокував надлишок скверни. І лише ця новина порушує спокій кіотського відділення Альянсу. Як ця новина могла підтвердити попередження йокая?! Як?!

- Поки твоя голова не вибухнула, я тобі поясню, - Юнлань нахилилась до Олександра, - у світі нічого не відбувається просто так. Випадковостей не існує. І якщо десь з’являється дивний йокай чи ще якась чортівня, а на другому кінці світу через декілька днів тріскається кордон Межі – це пов’язано. Так і тут.

- Збігів не існує… - наче заворожений повторив Олександр.

Його вразило те, що Юнлань відчула його занепокоєння. Це означало, що медик спостерігала за ним. Але не просто як за піддослідним. Вона насправді хвилювалась за нього. Норіко зняла свої окуляри та поклала їх на стіл. Рей та Бастія, що стояли біля дверей, спираючись на стіну, одночасно переглянулись.

- Хагане, - звернулась до дівчини шеф, - нам потрібно більше інформації.

- Зрозуміла, - просто кивнула дівчина.

- Юнлань, - продовжила Нішида, - я відправлю запит на отримання зразків крові медиків, що були уражені скверною. Мені потрібно, щоб у кіотського відділення була вся інформація по цій заразі. Семюел, викликай Дена та всіх його єгерів. Нехай починають шукати.

- А що шукати?

- Будь що! Все, що не є нормою. Скупчення низькорівневих йокаїв, стежки скверни. Перевіряйте навіть міські легенди та чутки, - шеф перевела погляд на Бріджит, - свою задачу ти знаєш. Ми – готуємося. Бастія, твоя робота – аналізувати.

- Могли не нагадувати, - стратег поправив окуляри двома пальцями.

- Всі вільні, - скомандувала Нішида, - працюйте!

- Я перепрошую, - обережно почав Олександр, - а що робити мені?

Нішида, яка щойно про нього згадала, кинула швидкий погляд на Рей. Та закотила очі, але промовчала.

- Твоя задача не змінюється, - отримавши німу згоду, сказала шеф, - ти спостерігаєш за ювеліром Рей Хагане.

***

- Рей, - Бастія наздогнав їх вже у дворі, - можливо, його не потрібно брати із собою?