14.2.

У школу наступного дня  Вікторія, сама того не бажаючи, прийшла завчасно. Усьому виною був Батон, який без жодних докорів котячого сумління розбудив її з самісінького ранку криками з кухні, безапеляційно вимагаючи їжі. Зазвичай, зранку кота виручала мама, але вчора вона, мабуть, прийшла пізно, бо двері до її кімнати залишалися зачиненими, навіть коли Вікторія виходила з дому.

Ні Насті, ні Дмитра ще в класі не було. Але Олька вже сиділа за своєю партою і про щось перешіптувалася зі своєю подружкою. Віка холодно привіталася. Нічого дивного, що та прийшла так швидко - перший урок з Шекспіром. Ольга, мабуть, надіялася, що вчитель якимось чудом раніше прийде в клас. Дивна. Всі давно переконалися, що Шекспір заходить у клас не швидше ніж за тридцять секунд до початку уроку. Вікторія всілася за свою парту, витягла підручник і взялася повторювати тему. Вчора після всього, що з нею трапилося, зосередитися на навчанні було важко. Вікторія розуміла, що вчителя  сьогодні не буде чим вразити. Однак, на свій превеликий подив, вона чомусь вже не так переймалася. «Це ж треба, Вікторіє, вистачило тобі одного разу ледь не накласти в штани, і вуаля — зцілена від будь-яких проявів закоханості», - хмикнула про себе.

Знову подумала про вчорашній випадок з її сусідом. Попри сором, що раптово змусив її щоки залитися рум'янцем, а чоло - вкритися злегка потом, згадала, як хлопець підморгнув їй. " А я ж навіть не знаю, як його звати", - подумала з прикрістю. "Віко, ти ж намагатимешся не зустрічатися з ним. Навіщо тобі зайве нагадування про твоє позорисько" - знову втупилася у підручник. До вух долинула тиха розмова між Ольгою та її подругою. 

- Я з ним сьогодні знову поговорю. От побачиш, він точно перестане противитися, - Ольга шепотіла, переймаючись тим, що Вікторія її почує.

-А що ти зробиш? Бачиш, він на тебе ніяк не реагує. Ще потягне до директора, - Ольчина подружка скривилася.

"Олька завела собі не таких вже й тупеньких подруг, як здається", - подумала Вікторія.

Прислухалася уважніше, бо, без сумнівів, мова йшла про Шекспіра. 

-Не потягне. Цього разу я знаю, як його приручити, - змовницьки прошепотіла Олька.

-І як?  - нашорошила вуха її співрозмовниця. Віка зробила так само. Цікаво, що Олька там вигадала. Однак, саме у цей час у клас зайшло кілька учнів, дівчата закінчили свою розмову. Віка не почула, про що йде мова, і це її трохи засмутило. Добре бути в курсі таких подій. 

-Привіт, - Дмитро вигулькнув з-за її спини та злегка ляснув Вікторію по плечі. - Ти чого так рано? Невже погано підготувалася цього разу? - саркастичний тон хлопця змусив Віку смішно скривитися.

- Не вгадав, всезнайко. Просто Батон сьогодні був моїм будильником. Настя де? 

-Пішла пудрити ніс, - Дмитро всівся на Настане місце. - Давненько з тобою не говорив.

Віка кивнула, погоджуючись:

- А про що тут говорити. У мене все без особливих змін. Мама он на побачення ходить, я їй не дуже потрібна. А для Батона  я -  нікчемна прислуга.

-Твоя мама і на побачення? - щиро здивувався хлопець, - Це ж супер! Може скоро у тебе новий тато буде.

- Дякую за таку чудову підтримку. Мені одного тата вистачило, - Віка набурмосилася. Тема батька їй досі боліла, хоч вона намагалася не показувати вигляду. 

- Так, дурне бовкнув. Вибач, - Дмитро відчув напругу, - але ти усім нам потрібна. Не вигадуй. Кому, як не тобі, майбутньому психологу, знати, що жалість до себе - це останнє, що потрібно робити. Краще скажи, що то за вистава з Шекспіром була минулого уроку. Ти що, запала на нього?

Вікторія закотила очі: 

- Не запала.

Дмитро звів брови, усім своїм виглядом показуючи, що не вірить їй. Віка не витримала:

-Ну може трохи, але це вже минулося. Тимчасове помутніння мого світлого розуму внаслідок перегляду серіалу. І, до речі,  не я одна така. Он Олька теж у цій черзі захоплених Шекспіром, - кивнула у бік однокласниці, - Мені до неї ой як далеко, - не бажаючи далі продовжувати цю розмову, Вікторія змінила тему, -У тебе з Настею все добре?

-Миритися можна. Намагаюся відповідати її очікуванням, - настала черга Дмитра невпевнено  виправдовуватися.

-Дивися,  не перестарайся з тими своїми намаганнями. Будь самим собою, - Віка знову глипнула в Ольчин бік. Та з подружкою тихо хихотіли. 

- А що, Настя щось говорила? - Дмитро враз насторожився.

-Чому це ми пліткуємо про Настю без самої Насті? - Настя постала перед друзями, грізно тримаючись за боки. Усі троє пирхнули. 

- Без тебе було цікавіше, - Вікторія жартома штовхнула Настю.

- Народ, стоп.Поки не забув. Ви знаєте, що в моєї сестри день народження у суботу, тож ти — Дмитро вказав пальцем на Настю, і ти — вказівний палець хлопця змінив напрямок і направився на Віку, -  запрошені.

Дмитро ще  встиг назвати адресу, а тоді у клас зайшов Шекспір. Всі швидко порозсідалися за парти.