Метро

Обійми

Її руки обвили мене навколо мого тіла, що я сам мимоволі стиснувся, думаючи, як би вирватися, не розуміючи, що ж робить ця дівчина переді мною:

-Що ти робиш?

-Я? Обіймаю тебе, дурне! - заговорила дівчина, що уклала мене в обійми. Ось що це таке-обійми.

Ми були з нею знайомі якихось пару днів, та й познайомилися випадково- в інтернеті, в коментарях під якимось постом, де була суперечка, вона звідти запросила мене на зустріч, потім на другу і ось вона зараз обіймає мене, коли ми збиралися вже розійтися.

Всі зміни в моєму житті почалися тільки через те, що тут була вона, така вся життєрадісна, вся така добра і абсолютно безтурботна, нічого її не лякало і здається ніколи і не налякає.

Мої руки самі лягли їй на тендітні плечі, притискаючи її до себе ближче, як ту подушку, що обіймаєш, коли заповнюєш свою душевну не хватку, когось поруч, я відчував тепло, що розтікалося по тілу від грудей, до кінчиків пальців на ногах, у моєму серці так зрадливо швидко віддавалося звучання, що навіть вона не стримала свій смішок, чортівка.

Я не відчував нічого такого вже років 15, як нас покинула моя мама, батько вважав, що обійми це було щось не пацанське і ніколи навіть не гладив мене по голові, що може і позначилося зараз на мою поведінку, що це стало чужим для мене.

-Гей! Ти ще тут?! Земля викликає космос!

-А? Що сталося? - різко здивувався, відсунувшись від неї. Чорт, ми простояли так напевно, дуже довго, ідіот.

-Бачу тобі дуже подобається обійматися, тоді ми це робитимемо постійно!


Чорт. Мені здається, вона ідеальна...

 

 

5.03.24
МВ




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше