Ознайомча частина — безкоштовний фрагмент книги «Метод UAC»

П ро автора

UAC Artem — український автор книжок на теми психології, особистісного розвитку, самооцінки, страхів, міжособистісних стосунків і соціальної взаємодії. Автор методу UAC та засновник школи UAC.

У своїх роботах висвітлює теми когнітивно-поведінкового підходу, роботи зі страхами та тривожними думками, формування впевненості, особистих меж, соціальної поведінки, психологічних маніпуляцій і патернів у стосунках.

Діяльність

UAC Artem розвиває авторський підхід UAC, орієнтований на поєднання психологічної теорії з практичними вправами та застосуванням отриманих навичок у повсякденному житті.

Тематика його книжок охоплює питання впевненості в собі, страху, самооцінки, соціальної взаємодії, стосунків, психологічних ігор та особистісного розвитку.

Бібліографія

Автор книжок:

• «Гарем 10»

• «Страх — це не я»

• «Не підлаштовуйся»

• «Я хотів, щоб мене бажали — і створив невроз»

• «Як читати нарциса як книгу»

• «Тренінги про впевненість сосуть»

• «Метод UAC»

Метод UAC — авторський підхід UAC Artem, у якому увага приділяється аналізу мислення та поведінки, практичним вправам, роботі зі страхами, формуванню впевненості та перенесенню психологічних навичок у реальні життєві ситуації.

Пролог Покера

Я Роман. Раніше мене часто називали Покер. Я люблю цю гру. Уже 16 років я граю в онлайн-ігри, сиджу за покерним столом, і ця гра завжди дарувала мені пристрасть, азарт і бажання ставати кращим.

А ще я дуже люблю жінок.

Багато років я читав книги про знайомства, вивчав пікап, різні фрази та психологію спілкування. Я шукав спосіб знайти дівчину своєї мрії та навчитися вільно спілкуватися з людьми.

Робота з дому за комп'ютером не давала мені достатньо соціального життя, тому я вирішив проходити різні тренінги та практикувати знайомства в реальному житті.

Пам'ятаю, як сьогодні, серпень 2019 року. Я вийшов у місто, щоб спробувати свої фрази для знайомства. Центр Львова був переповнений людьми. Ти йдеш, дивишся навколо — купа людей, з якими хочеться взаємодіяти, але якесь внутрішнє відчуття заважає тобі бути соціальним і вільним.

Після одинадцяти спроб знайомства я зупинився, подивився вгору. Мені було настільки важко, що я думав лише про одне: піти постояти з вином у «П'яній Вишні».

«П'яна Вишня» — це такий барчик, де люди купують вино з вишнею, стоять біля довгої стійки та спілкуються.

Біля мене стояла яскрава, красива, ніжна блондинка в золотистій майці з великим декольте та чорній спідниці. Я вже дав собі слово, що моя гра на сьогодні завершена, але вся моя увага, як і увага багатьох чоловіків навколо, була прикута до неї.

Чоловіки пробували познайомитися з нею, але вона не проявляла особливого бажання.

У моїй голові в цей момент було одне питання за одним:

Що сказати? Як почати розмову? Як зацікавити? Як сподобатися? Як поводитися впевнено?

У голові все переверталося.

І тут я побачив, як змінилася соціальна динаміка.

Зайшов чоловік у синій сорочці. Він рухався неймовірно спокійно й плавно. На нього звертали увагу і жінки, і чоловіки. Він без поспіху підійшов до цієї дівчини, подивився на неї — вона подивилася на нього.

Через деякий час вони вже трималися за руки.

Перша думка, яка виникла в мене: «Вони, напевно, знайомі».

Але я чув, як вони познайомилися.

І в мене виникло питання:

Що дозволяє йому при такій великій кількості людей бути настільки впевненим у собі, вільним і легко виражати себе?

Мені захотілося це зрозуміти.

Коли вони стояли поруч, дівчина відійшла в туалет. Я подивився на нього. Він зустрівся зі мною поглядом.

— Я Роман, — сказав я. — Артем UAC. Впевнено скажи: як ти це робиш? Як ти отримуєш стільки уваги? Як ти так легко знайомишся і почуваєшся настільки вільно?

Він подивився на мене й відповів:

— Почекай. Сядемо в тихому місці — розповім.

Повернулася його нова дівчина, і ми разом попрямували в кафе. Вона пішла зробити замовлення.

Він подивився на мене й запитав:

— Як би ти відчував себе, коли поруч із тобою така дівчина?

Я озирнувся на неї.

— Щасливішим. Впевненішим. Достойнішим, — сказав я.

Він усміхнувся:

— Знаєш, чому вона вибрала мене?

— Чому?

— Тому що я так себе відчуваю. І без неї я теж повний.

Я замислився.

«Еу… у цьому є сенс».

Він продовжив:

— А як би ти спілкувався з людьми, які постійно стараються тобі сподобатися? Які хочуть від тебе чогось і хочуть, щоб саме ти зробив їх щасливішими та впевненішими?

Я подумав:

— Ні. Це низько й неприємно. Відчувається, ніби тебе хочуть використати.

Він поставив переді мною свою візитку, забрав свою дівчину, і вони поїхали додому.

Я залишився наодинці.

І вперше по-справжньому задумався над тим, як я поводжуся з людьми та жінками.

Я зрозумів, що весь цей час намагався отримати від інших те, чого сам собі не давав: впевненість, прийняття, відчуття власної цінності.

Коли я йшов додому, я постійно прокручував цю розмову в голові.

Мені було неприємно від того, що я побачив у собі.