Метелики війни

Я трішки помрію

Я трішки помрію

Я трішки помрію
Про розквітлу Україну,
Про синє небо,
Бо щастя потреба.
Я трішки помрію
Про спокій і тишу,
Про славу і волю,
Про кращую долю.
Я трішки помрію,
Бо серденько б’ється
І сльози рікою —
Я тут, я з тобою.
Я трішки помрію
Про жовті поля,
Пшеницею засіяні,
Про очі замріяні.
Я трішки помрію
Про небо у хмарках,
Про лагідний вітер,
Про весну, про квіти.
Я трішки помрію...
Жива! Я радію.
Я трішки помрію.
Країно! Міцнієм.

Мирослава Кривуца

Подобається

#5277 в Різне

У тексті є: поезія, війна, сучасна поезія

Відредаговано: 25.07.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись