Метелики В ЖивотІ

10 розділ

10 розділ 

  Останній місяць літа пройшов так швидко,що Васько не встиг і кліпнути.Ці майже останні дні літа здавалися йому такими жахливими, що хлопець був готовий кричати набравши повні легені повітря.Він думав,що більше ніколи не побачить Олю та свого нового найкращого друга.Але найбільше Ваську боліло за Олю.

Надворі почувся приїзд автомобіля.

–Приїхали,–зітхаючи мовила бабуся.

Вона обійняла онука і вони пішли на вулицю.

–Ну як,відпочив?–визираючи з відкритого вікна автомобіля,промовив тато хлопця.

Васько кивнув.

–А чому ти такий засмучений?–глянувши на Васька сказала мама.

Васько мовчав.

–Я зараз,одну секунду,–він поклав свій рюкзак на заднє сидіння і побіг.

Куди?

Я думаю ви здогадалися…

Біля "їхнього дерева" сиділа Оля.Васько підбіг до неї і міцно обійняв.

–Ей,ти чого?–здригнулась дівчина.

–Я буду сумувати,–засмучено сказав Васько.

Дівчина усміхнулася і сказала:

–Я доречі в нову школу переходжу.

–Ого, круто.

–Ага,просто мою попередню школу чомусь закрили і всіх учнів перевели в іншу.

–Нічого собі,–майже шоковано відреагував Васько,йому хотілося виглядати так, наче він уважно слухає дівчину,але його думки не могли відпустити всі літні спогади.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше