6 розділ

6 розділ

  Ось і настав той день.Івана Купала.Всі ці дні Васько репетирував свій вірш, гуляти не виходив.Вони з друзями зустрілися ввечері на святі.

–Привіт,а де Оля?,–стурбованим голосом запитав Васько,йому здавалося,що він ось-ось забуде все,що він вчив і зганьбитися перед Олею.

–Та вона десь із дівчатами вінки заплітає.

–Ну то коли ж вона прийде,я скоро все забуду.

Васько стояв і глянувши на нього було видно,що він нервує.

–Та розслабся ти,–підтримуючи друга сказав Андрій.–Ти нічого не забудеш,якщо не  будеш так нервувати.Заспокойся.

 Вже розпалили багаття і Васько почав виглядати дівчину.Було дуже багато людей, в натовпі неможливо було когось знайти.

  І нарешті з'явилася Оля.Серце у Васька вистрибувало з грудей коли він побачив дівчину.Оля була одягнена у білу сукню -вишиванку з віночком на голові.

–Привіт, хлопці,–усміхнувшись привіталася дівчина.–Ходімо через багаття стри…

–У Васька є до тебе розмова,–перебив її Андрій.

Васько дивився на друга з розкритими від подиву очима.

–Зараз?,–прошепотів Васько.

Андрій кивнув.

–Ну добре,ходімо Ваську,–з нерозумінням сказала Оля.

Васько чув,як в нього "вилітає" серце.Він хотів відмовитися,але це було б не "по чоловічому".Він мав це зробити, адже кохав Олю.

Васько з Олею відійшли від людей та гучної музики і Васько почав.

Я закоханий... Люблю

Не признаюся нікому

Васько почав червоніти.

Навіть місяцю ясному,

Тільки, може... солов'ю.

І сказав... А солов'ї

Вітру, хмарам розказали.

І тепер думки мої

Вся земля і небо взнали

–Васько?,–знаходячись ще в тому нерозумінні запитала дівчина.–Що ти хотів сказати мені цим віршем?

–Розумієш…Олю.Я…я закохався.

–В кого?В мене чи що?

–А ти бачиш тут когось іще?,–даючи  букет квітів запитав хлопець.

–Васько…Господи.

На хвилину запала тиша.

–Ой Васько,–усміхнувшись сказала Оля.

Вона ПОЦІЛУВАЛА Васька в щічку та наділа на нього свій вінок і побігла в натовп.

Хлопець стояв,притуливши долоню до щоки де його поцілувала Оля.