4

Після ретриту, Аліса відчула, як щось змінилося всередині неї. Вона прийняла рішення більше не виставляти свої почуття до Олександра напоказ, хоча її кохання до нього не згасло. Вона вирішила зосередитися на роботі, розуміючи, що ці емоції не принесуть їй нічого, окрім болю. Олександр не виявляв до неї романтичних почуттів, і Аліса це прекрасно розуміла.

У понеділок вона повернулася на роботу з новою рішучістю. Їх з Олександром чекала важлива зустріч із замовником, і вони разом працювали над проектом, як завжди. Аліса зосередилася на своїх обов'язках, але інколи дозволяла собі крадькома поглядати на нього, не в змозі повністю приховати свої почуття. Вона знала, що Олександр помічає ці погляди, але він робив вигляд, що не помічає, розуміючи, що не готовий жертвувати таким талановитим дизайнером заради однієї ночі кохання. Яку б він міг їй запропонувати. Він був впевнений, що вона не відмовить але після, це розіб'є її серце.

Наступного дня їх чекала важлива зустріч із замовником у дорогому ресторані. Аліса відчувала легку невпевненість, коли вони з Олександром зайшли до закладу. Ресторан був розкішний, і вона, хоч і була професіоналом, почувалася дещо незатишно в такому середовищі.

Замовник, тридцятирічний чоловік, ровесник Олександра, був багатим і впевненим у собі. Відразу було видно, що він належить до того ж кола, що й Олександр, але при цьому мав свої особливості. Його погляд затримався на Алісі трохи довше, ніж це було звично для ділової зустрічі.

Вони всі сіли за столик, і замовник почав оглядати презентацію проекту, яку підготували Олександр та Аліса. Під час обговорення він неодноразово звертався до Аліси, його тон був привітним і теплим, що відрізняло його від стриманого і часом навіть холодного Олександра.

Аліса намагалася залишатися професійною, але не могла не помітити його зацікавленого погляду. Вона відчувала, що він по-справжньому захоплений її ідеями і роботою, але за цим інтересом ховалося щось більше. Його увага була приємною, але водночас вона відчувала, що це може призвести до складнощів.

Олександр, спостерігаючи за цією взаємодією, відчув легку напругу. Він бачив, що Аліса справила на замовника враження, але це не було для нього несподіванкою. Вона завжди привертала увагу чоловіків, хоча завжди зберігала професійну дистанцію. Проте цього разу щось було інакше. Його інтуїція підказувала, що замовник виявляє до Аліси інтерес не лише як до професіонала.

Коли зустріч закінчилася, замовник попрощався з ними, але його погляд затримався на Алісі трохи довше. Він усміхнувся їй, явно показуючи, що не проти побачитися знову, вже не в діловій атмосфері.

- Дякую вам за чудову роботу, - сказав він, потискаючи руку Олександру, а потім злегка нахилився до Аліси, додавши: - Сподіваюся, ми ще не раз зустрінемося.

Аліса відповіла йому стриманою усмішкою, але в душі відчувала легке хвилювання.

Коли вони вийшли з ресторану, Олександр раптом зупинився і подивився на неї.

- Андрій Літовченко цікавий чоловік, - сказав він, уважно дивлячись на Алісу. - Але пам’ятай, що робота завжди повинна залишатися на першому місці.

Аліса зустріла його погляд і кивнула. Вона знала, що не може дозволити собі змішувати роботу і особисті почуття, навіть якщо цей новий замовник виявиться кимось більшим, ніж просто клієнт. Вона вирішила бути обережною, зберігаючи свою професійну дистанцію, як завжди. Але щось всередині неї підказувало, що це буде нелегко.

Аліса повернулася додому пізно ввечері, все ще відчуваючи змішані емоції після зустрічі. Думки про Андрія крутилися в її голові, але ще більше її хвилювали слова Олександра. Його попередження про те, що робота має залишатися на першому місці, звучало в її голові знову і знову. Вона розуміла, що Олександр не просто її бос, але й людина, яку вона все ще кохала, попри його байдужість до її почуттів.

Наступного дня, як тільки Аліса переступила поріг офісу, її охопило дивне відчуття. Здавалося, що всі дивляться на неї, хоча вона прекрасно розуміла, що це лише її уява. Вона глибоко вдихнула і налаштувалася на роботу, намагаючись забути про вчорашню зустріч і слова Олександра.

Усі наступні години Аліса занурилася в роботу над проектом, готуючи ескізи та переглядаючи варіанти декору. Але думки про Андрія час від часу відволікали її. Вона не могла зрозуміти, чому його зацікавленість не дає їй спокою. Це було щось нове, незвичне для неї.

Після обіду Олександр зайшов до її кабінету. Його обличчя було серйозним, а погляд - зосередженим. Аліса відразу відчула, що щось не так.

- У нас знову зустріч з Літовченком, - сказав він без зайвих слів, явно не бажаючи довго обговорювати деталі.

Аліса лише кивнула, намагаючись приховати хвилювання. Зустріч мала відбутися через годину в їхньому офісі. Вона знала, що це важливо, але водночас відчувала тривогу.

Андрій з'явився вчасно, його постава і вигляд демонстрували впевненість. Він усміхнувся, побачивши Алісу, і його очі на мить засвітилися теплом.

- Радий знову вас бачити, - сказав він, простягаючи їй руку. - Як просувається робота над проектом?

Аліса коротко розповіла про те, над чим вони працювали, і показала кілька нових ідей. Олександр слухав уважно, але не втручався, даючи Алісі можливість самій представити проект.

- Ви знаєте, Алісо, - раптом сказав Андрій, - я не можу не зазначити, наскільки ваші ідеї мене захоплюють. Ви маєте справжній талант.

Аліса почувалася дещо збентежено, відчуваючи, як її щоки наливаються теплом.

- Дякую, - тихо відповіла вона. - Для мене дуже важливо, щоб проект відповідав вашим очікуванням.

Андрій продовжував усміхатися, і його погляд мимоволі затримувався на ній. Олександр помітив це, але залишався нейтральним, лише зрідка кидаючи на Андрія стримані погляди.

Після обговорення деталей проекту Андрій, ніби ненароком, запропонував продовжити зустріч у неформальній обстановці.

- Можливо, нам варто випити кави чи вина, щоб трохи розслабитися? - запропонував він, дивлячись на Алісу. - У мене є кілька цікавих ідей, які я б хотів обговорити з вами в більш невимушеній обстановці.