Онук барона і родинний амулет

Одна з версій була офіційна. Згідно з нею на іноземців, які поверталися з лижної прогулянки, напали бандити-гастролери. І один з них, чоловік, на ім'я Олег, а прізвище - таємниця слідства,  мужньо протистояв їм, поки на виклик не прибула, причому практично одразу, місцева поліція. На чолі з незмінним комісаром.

І банда закордонний бандитів  була знешкоджена. Звісно це сталося завляки бравому Комісару поліції, який отримав найвищу державну нагороду при виході на почесну пенсію.

Ця версія всіх задовольнила. Навіть Скорпіона. 

Тому що утримувати при собі нездар і невдах більше не треба. Це називається природний відбір.

Щоправда, єдиний, хто не попався поліції й зумів роздобути потрібну формулу, попередив, що ті нездари й п’яниці можуть обміняти довічний строк в хоч і комфортній, але все ж тюрмі, на прізвище і посаду замовника.  І якщо той хоче і далі щось виробляти на фабриці, доведеться робити це через підставну особу. І управитель може взяти це на себе. За невеликий відсоток. А може не брати. 

Він людина проста, не дуже грамотна. Папери, які з ризиком для життя він і його підлеглі роздобули, він передасть довіреній особі.  З поваги до давнього клієнта. Але розраховує на деякі матеріальні докази вдячності.

І Олег був задоволений, бо ніхто не міг його звинуватити в продажі патенту представникові недружньої країни. І йому запропонували непогане відшкодування й відсоток за його патент, але попередили, що відтепер він невиїзний. При будь-якій відповіді. 

І люди, які отримали доповідь Віктора були більш ніж задоволені, дізнавшись, що військова техніка сусідньої держави не буде захищена на потрібному рівні.

І навіть Аліна була на цей раз задоволена.

Бо Віктор викликав їх з Олегом і показав новеньке свідоцтво про шлюб. Яке мало захистити Аліну від усіх питань про те, що за роль вона грала у цій історії. І тепер на неї розповсюджувалася охорона Олега, яку він отримав як людина, дотична до державних таємниць.

І Кароліна ставала не шмарою якогось старого бандита, а дружиною видатного вченого. Який ще понавинаходить багато цікавого. І справді забезпечить їй достойний рівень існування.

А відьма правд указала! Олег і є її принц. А не отой що відсидівся в машині.

Молодята відбули додому в дипломатичному транспорті.  На якому прибув з  відпустки посол.

А той вже як був задоволений тим, що все відбулося в його відсутність!

Він похвалив Віктора за те, що громадяни,яким був наданий захист,  не постраждали, вичитав за те, що могли ж і постраждати. І відмовився підписувати заяву про переведення.

- Що ви собі надумали? Це не робиться так швидко. Мені потрібно підшукати кандидатури помічників і перекладачів. Все затвердити нагорі. І це тільки якщо я знайду когось на заміну.

Віктор на це сказав, що наполягає на переведенні,але звісно почекає заміну. 

А Кася сказала те саме.

І крутила при цьому на зап’ясті старовинний на вигляд браслет з зображеннями сонця й місяця, який передав на її ім’я невідомий доброзичливець на згадку про одну пригоду і на знак вибачення і захисту.

Там так і було написано: “Просто покажіть браслет, і мало хто посміє вас образити. А той, то посміє, дуже пошкоджує“.

Спочатку Кася хотіла повернути браслет власникові Санні Ентертеймент. І в неї просто руки свербіли туго затягти зелену бандану на ненависній шиї - так, щоб того жартівника очі повилазили на лоба.

Але Віктор сказав, що задушити його вона все одно не зможе. Бо не любить фізкультуру, і черезце  у неї слабкі руки. А якщо поверне сімейну реліквію, то це буде образа. І їй не розкажуть,  яка роль цієї людини у всьому, що з ними всіма сталося.

І ще нехай знає - якби Віктор не зв’язався з цим пройдисвітом, Касю б він все одно відбив у тих бандюганів. От тільки Скорпіон  би отримав патент. І Кася б все життя шкодувала, що так сталося і не вдалося помститись за приниження. Тому може не вибачати Віктора скільки завгодно. А він її досить добре знає. І тому вирішив закінчити те, що вона почала, так як вона і хотіла.

Кася, цікава до всякої таємниці, як кішка до мишки, залишила браслет у себе. І він пригрівся у неї на руці. так, що вона просто перестала його помічати.

Чоловік у зеленій бандані, з яким вони зустрілись на день Валентина в гарному ресторанчику, знаменитому на всю сусідню країну, задоволено кивнув, побачивши, що вона його не знімає.

Він огледів переповнений зал і спритно підійшов до Касі з Віктором, лавіруючи між столиками й офіціантами. Поцілував руку Касі й підсів за їх столик, замовлений ним по великому знайомству. Бо в такий день охочих пар було більше, ніж вміщав ресторан.

Було досить дивно серед пар бачити їхню трійцю.

На них кидали обережні погляди.І можливо пліткували.  І Кася від душі потішалася. Адже ніхто і здогадатись не міг, що їх пов’язує. А можливо навпаки - розділяє.

Я знаю, що ви скоро покинете нас і поїдете далеко. - почав Зелена Бандана і значуще подивився на Касю.

Віктору цей погляд не сподобався.

-Ви знаєте щось,чого поки що не знаю ні я, ні мій начальник.  І ми тут зібрались не для того, що б це обговорювати. - сухо сказав він.

-У мене є скажімо так, свої джерела інформації. - примирливо посміхнувся чоловік в бандані. І я не те щоб радів вашому від’їзду. Але можу тепер розказати і вашій чарівній супутниці, що насправді сталося не так давно.І що можливо скоро станеться.

Мій дідусь традиційно опікується цим регіоном. Неофіційно. Але люди йдуть до нього, коли їм треба захист або необхідно вирішити різні суперечки.

- Тобто його дідусь очолює місцеву мафію. - переклала  для себе Кася.

- Можна це назвати й так. Але ми для себе називаємо це батьківським піклуванням про нашу велику родину. І дуже не любимо, коли чужі зайди починають розпоряджатися тут, наче в себе вдома.

А що такі знаходяться. - спитав Віктор, щоб перервати пишномовного баронського онука і прискорити його розповідь.