Поки Скорпіон обдумував, як використати везучу дівчинку і не дати їй більше інформації, ніж потрібно, він багатослівно жалівся їй на життя.
На те, що він вклав у те, щоб військові замовили у саме нього, великі гроші. Посунув кількох серйозних і сотні несерйозних суперників, які не знали, в які двері постукати й скільки заслати в оркестр. Справді великі кошти, навіть для нього. Тому що це мала бути остання велика оборудка. Не те щоб він збирався на пенсію. Ні.
Але роки йшли не тільки у нього. Всі, хто починав із ним, були діти минулого тисячоліття. Зубри, як вони називали себе. Мамонти й динозаври, як їх називали молоді зубасті піраньї.
Ті не мали ні досвіду, ні коштів, ні знайомств. Але не хотіли сидіти у своєму АйТі й не висовуватись. Хотіли припасти до справжніх прибутків. І рано чи пізно всі його зв’язки просто перемруть. Бо колись він був наймолодшим хлопчиком на побігеньках. І робив всю брудну роботу. Тому треба раніше відійти в тінь, щоб стригти купони й ні про що не думати.
Родовища, копалини, алмази пламенні в печерах каменних поділять ті, хто прийде після.
А от замовлення на військову техніку - тонка штука. Там не можна почати з нуля. Одне чіпляється за інше. Один гвинтик не можеш робити сам - і все, твій танк нікуди не їде,пушка не стріляє, куля не летить.
Його фабрика в тихій європейській країні, вироблятиме невинне антикорозійне покриття з особливими властивостями. Її ніхто не відбере. І ніхто не може заборонити виробляти блискучу золоту фарбу.
А куди вже він її продасть, то не їхня справа. Так він нікому не заважатиме, і без нього не можна буде обійтися при будь-якій владі.
Отак.
Смійтеся зі старого маразматика і його уподобань - годинників ручної збірки й лялькових блондинок.А він собі забезпечить спокійну старість і гарний масаж березовим віником від найкращої з блонд, яку можна купити за гроші.
Гарно сміється той, хто сміється останній.
Тому Макар дуже не хотів втрачати контроль над фабрикою і дуже хотів знайти винахідника, який десь ховався і не віддавав патент. Ну полякав його трохи. Ну сказав, що здере шкіру, як злізло золото з його хваленого покриття. Ну і не збирався платити стільки, скільки той хоче. Обійдеться. Але ж без патенту в Європі нічого виробляти не можна.
І от яка халепа - винахідник, падло таке, зник, а якийсь тамтешній барон хоче позмагатися за фабрику.
А це Європа. Тут не можна надавати хабарів і порішати. Якщо буде скандал, контроль над фабрикою нададуть місцевому. А не іноземцю.
Кася слухала ввічливо й уважно.
Але боялася показати надмірну увагу, тому перебила Макара, спитавши, чи вони пропустять вечерю. І якщо ні, то пора уже переодягатись.
І заробила ще одне штрафне очко.
Чоловік в дорогому костюмі й ще дорожчих туфлях глянув на годинник - презент від друзів на минулий день народження.
Дійсно, пора. Але їй що, не цікаво його слухати?
Можливо він втрачає хватку, але досвід не проп’єш. Треба все перевірити.
А що якщо той винахідник був підсадною качкою? А що як підсадною качкою була Кароліна? І чи дійшли до Олександри його натяки, якщо її більше цікавить вечеря, ніж його розповідь?
Може вона просто не розуміє своєї вигоди. Хоча мала б розуміти - судячи з того, що про неї відомо.
Помічник все перевірив. І начебто з дівкою все чисто. Олександра - дочка середньої руки бізнесмена, закінчила театральний, але кар’єра не пішла. Зареєструвала агенцію ескорту, де сама і працювала. А потім пройшла відбір і працює перекладачкою в посольстві. Мілка сошка, але доступ до ВІП-клієнтів необмежений.
Гроші цінує. Покровителів - ні.
Теж з тих нових зубастих піраній, яких Скорпіон не розуміє.
Але вона фартова і працює в країні, де ховається винахідник. А можливо й Аліна, яка тепер знає дві важливі таємниці. Бо хтось же відповів Марі й подякував за фото?
Бідолашна Марі уже відробляє свій промах. І щаслива, що живою вийшла з такої халепи. Ця тупа шльондра призналася, що хотіла грошей за відомості про те, з ким тепер Скорпіон та інші з цієї компанії.
І якщо Аліна на тих знімках бачила - з ким, то може клюнути на живця.
Треба дати цій Олександрі грошей і якесь нескладне доручення. Бо вона - ідеальна приманка.
Винахідник може прийти в посольство. Та напевне і прийде. Бо куди ж йому ще йти? Він не місцевий, нікого не знає.
Вона має особисті зв’язки там, серед місцевих. І їй скажуть більше, ніж йому.
От тільки як поставити завдання?
Щоб вона не зрозуміла, що шукає, але знайшла?
Хто копає під фабрику? Хто зробив ту диверсію і чи то диверсія місцевих, чи конкурентів, чи винахідник свідомо обдурив боса?
Все інше він знайде і розбере сам.
Це ж просто нормальне промислове шпигунство. І нічого особливо кримінального в тому, щоб замовити перевірку того, що робиться з його власністю в чужій карані, немає.
Все ж в тому, що тобі під сімдесят, є свої переваги. Голова не затуманена принадами цієї дівчини.
Вона уже два рази принизила Скорпіона. А деяким і меншого вистачало для ліквідації.
Макар поблажливо посміхнувся ескортниці, але вирок їй уже виніс.
Життя одне. Марнувати час на ту, хто йому відмовив, він звісно не збирався. І прощати - теж.
Нехай виконає роботу. Знайде винахідника. А ще краще - і Аліну, якщо та вижила.
А потім патент у Скорпіона, а для всіх трьох, які знають забагато і більше непридатні - автокатастрофа.
Він особисто пришле три пишні вінки. Від друга, Від коханого і Від колеги, хехе.
Ич здумала - відмовляти такій людині!
Що ж, всі, кого це може цікавити, побачили справжні коштовності на цій зарозумілій ескортниці й позаздрять, який він ще перець у свої під сімдесят.
Свої гроші вона відробила. Але не прийняла щирої пропозиції й тільки що перебила боса. А він мало не прихилився до неї серцем.
#1563 в Молодіжна проза
#7720 в Любовні романи
#1822 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 11.02.2023