Тепер умовляй цю принцесу пару днів походити з ніг до голови в золоті

Віктор розпачливо подивився, як Кася рушила до свого кабінету. Спина її була настільки пряма, що лопатки майже торкалися одна одну. Навіть з цього було видно, як вона себе накрутила. 

Він кілька раз глибоко вдихнув і видихнув, щоб хоч трохи заспокоїтись і  змусив себе зайнятися роботою. Бо посол радісно зіпхнув на помічника всю рутину, до якої у самого не дійшли руки до свят.

Віктор згадав, як в дитинстві просив святого Миколая про щось найбажаніше і давав обіцянки.

І зрозумів, що зараз робить те саме. Обіцяє все виправити, щоб Кася не страждала від того, що сама собі напридумувала. Нехай тільки передумає писати звільнятися.

І вона може передумала б. Але назустріч їй трапилася Кароліна в сяянні стразів на глибокому декольте й осяйної посмішки. Білявка йшла їй назустріч. І звісно направлялася до Віктора, бо саме його приймальня була за спиною Касі.

-Що ж. Мабуть, це було помилкою. Не можна через ностальгію по дитинству і шкільному коханню занапащати себе з тим, для кого ти річ, яку можна відкласти на час, коли зайнятий. Зайнятий бесідами з юними білявками. З таким он декольте.

Кася присіла за свій стіл і почала набирати заяву. Причиною вказала сімейні обставини. 

Вона себе добре знала, які те що дуже імпульсивна. І що зараз кризовий період у взаєминах з Віктором, коли перші місяці захоплення проходять і ми бачимо людину не тільки з парадного боку. Знала і те, що насправді себе накрутила. 

Тому вирішила - нехай заява побуде тут. А Вона пройдеться святковим містом, подивиться на веселі родини, різдвяну ілюмінацію, подихає повітрям із запахом снігу, що не так часто тут іде і скоро розтане.

Кася йшла і віталася з парами, що знали її, бо тут всі всіх знали. Вона посміхалася і згадувала заметіль тої ночі, коли вони нарешті зустрілися з Віктором після довгої розлуки й відтоді не розставалися.

-А пам’ятаєш Елку і як ти сказав, що вона приносить шкарпетки чоловікові?- спитала вона за звичкою і тільки тоді зрозуміла, що  вперше з тої ночі гуляє одна. І що це не так весело, як їй здавалося. І що насправді вона і вчора знала, що Віктор не радів несподіваній пристрасті тої білявої дівчинки.  

-Треба частіше гуляти одній. І зробити для себе особистий простір, щоб можна було побути одній, коли хочеться. І було, куди повернутися, коли набридне сидіти одній. - посміхнулася сама до себе Кася. 

Десяток перехожих посміхнулися у відповідь, бо подумали, що ця безтурботна дівчина посміхається їм.

А одинадцятий не посміхнувся. Він намагався рухатись позаду Касі і вичікував момент, коли перехожих поруч не буде. Бо йому треба було переговорити з нею без свідків. 

Причому говорити треба було переконливо і так, щоб дівчина  згодилася попрацювати, а не покликала поліцію і наскаржилася на сталкінг.

Припустимо поліція б йому нічого не зробила, бо він місцевий, і там прекрасно знали його батька. І розуміли, що якби він хотів викрасти когось з вулиці, то так би й зробив. А вони б моментально його знайшли й нарешті запроторили до в’язниці. 

Ні, такого задоволення він їм не дасть.

Та й взагалі він подобався жінкам і викликав їх несвідому довіру. Просто з таким. як Кася не зустрічаєшся кожного дня. В ній за привітністю і безтурботністю відчувалося щось таке, що чоловік в зеленій бандані відчував у собі й батькові. Щось таке, що не терпіло ні примусу, ні фальші.

Тут треба було багато непоказної поваги. І абсолютно добровільна згода. 

От же ж той бос, не міг раніше сказати. Тепер умовляй цю принцесу пару днів походити з ніг до голови в золоті, як королева або циганська наречена. Причому за гарні гроші.

Чоловік спочатку відступив в тінь, а потім прискорив крок. 

Бо Кася несподівано розвернулася і  майже побігла до Віктора, щоб розказати своєму правильному й ідеальному коханому, що вона придумала. Й звісно щоб порвати заяву, на яку її так вміло спровокувалася мала білобриса поганка.

Як думаєте, з ким першим поговорить Кася - з Віктором чи з чоловіком в зеленій бандані?