- До чого тут це місце, село ти неасфальтоване? зверхньо пояснив власник зеленої бандани. - Її агенція в інтернеті. І там вона серед аніматорок. Ти теж всім розказуєш, що працюєш на Скорпіона, чи у тебе офіційна робота є?
- А, он воно як. - дійшло до побитого. - Гарне прикриття.
- А то. Офіційно працює тут. Перекладачка чи щось таке. Мені один чоловічок підказав сайт. Вона не з лохів. Така молода, а уже своя агенція з ескорту. Порозуміємося. Підробіток нікому не завадить. Зараз свята. Ніхто й не помітить, як її кілька днів не буде. Зате Скорпіону не буде до чого присікатись. Прям вінценосна особа. І мови знає. І етикет, всі діла. Яка жінка відмовиться тиждень поносити кутюрне шмоття і прикраси на курорті, куди не всі можуть потрапити?
- Хто зробить пропозицію? - спитав кур’єр.
Той, що був в зеленій бандані, подивився лице в синцях, запухле з одного боку, і похитав головою
- Я зроблю.- сказав він. - Тобою тільки перехожих лякати. А мені ще жодна не відмовила. А ти вже шукай слід цяцьок. Що я за тебе все роблю?
- Та де їх тепер зайдеш? - безнадійно махнув рукою кур’єр. - Треба робити нові.
- Ну. - згодився напарник.
- Я так собі метикую, цяцьки давно перепродані. А може навіть переплавлені. Хоча вартість після самого золота ні в яке порівняння з вартістю пропажі не йде. Та яка вже різниця. Скидуємося втрьох, хай той ювелір робить копію. Він має уявляти, що з ним зробить скорпіон за підробку.
- Ти смієшся? Чого це на трьох. Профукали ви з Семеном.
- Ти ж з нами пив! - кур'єр явно не очікував такого повороту.
- І що? То ваші діла, не мої. Я й не знав, що ти там привіз чи забрав. Ти ж мене перевіряти приїхав, а сам напився до поросячого вереску. - засміявся високий худий чолов’яга з шийною хусткою і від задоволення примружив очі. Тут багато хто носив бандани на шиї. От тільки не всі прикривали ними шрами або синці від придушення.
- Та ти уявляєш, скільки воно важило? - сердито спитав кур’єр. - І треба, щоб все збіглося, як в аптеці.
- Буде тобі аптека. Все життя у мене на ліки працюватимеш, якщо ще хоч раз спробуєш на понт взяти. Самі пропили, самі повертайте. Я з ювеліром побазарю, щоб він тебе прийняв. І це все, що можу зробити. А то знаю тебе. Швидко щоб знайшов, з чого робити дублікат. І щоб тихо. Ніякої грубості, вандалізму і насильства. Вмовляй настійливо. Тисни на жалість і на те, що Скорпіон довго не чекатиме. Жлобяра ти нещасний, не міг купити випивку, обов’язково треба було націдити з цистерни?
- На шару й оцет солодкий, не знав? - мляво відбріхувався кур’єр. - І винагороду за цю дівку можна переполовинити.
Напарник грізно глипнув на придурка.
- Тобі мало здалося? Тільки спробуй хоч пів цента закрисити! Бос не любить такого. Настільки не любить, що можна одного разу прокинутись з відірваною головою. Тобі дебілу що було сказано? Знайти гарнітур, крадія й ескортницю. Крадія ти не знайдеш. Так хоч в цьому не напартач. Тобі найлегше дісталося. А мені вговорити баришню.
- Ну тобі це вперше. Найлегший пункт. - кур'єр кинув недопалок повз урну.
- А ну підбери. - сказав управитель. - Тут камер понатикано. Що ви всі за свині такі, приїжджі?
- Не нуди. - кур’єр розтер підошвою недопалок. - Все буде чікі-пікі. І дублікат зробимо, і ескортницю наймемо. Пішли, вип’ємо за це. Не дивись на мене так. Я вгощаю.
Кася, яка нічого не знала про грандіозні плани на її кар’єрний злет з перекладачки в дипломатичній місії до віп-ескорту, змерзла і повернулася до себе.
Роздратування так і не вгамувалося. Але прийшло рішення - дати Віктору можливість самому знайти правильний вихід.
І все ж і все ж…
Кася - мудра дівчина. Хоча, здається чекає неприємностей не з тої сторони, звідки вони прийдуть. Але це не точно )
УВАГА, зміна графіку:
О 22.00 вийде продовження розділу.
#1563 в Молодіжна проза
#7720 в Любовні романи
#1822 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 11.02.2023