Скорпіон уже не торт, якщо дарує коханкам підробні коштовності

- Викрали! - була перша думка досвідченого вовка. - Викрали й щось вимагатимуть. Якихось великих поступок. Ех, Аліна. А все у нас могло б бути так добре. - затужив він за втраченим назавжди          диким кошеням. Воно ж  так вправно використовувало банні віники - від найм’якших до найжорсткіших.

А щастя було так близько, та не склалося, не зрослося. Бо потурати шантажистам Скорпіон не звик. І тепер не буде у нього золотої дівчинки. А на неї чекає всяке неприємне, якщо шантажисти ідіоти й зіпсують такий гарний товар тортурами.

Він пожалів і бідну дівчинку, і себе, й дуже образився на злу долю, що судила їм зустрітися лише на коротку мить, а тепер розлучила назавжди.

І мало не просльозився, коли ступив у прочинені двері ліфта, щоб спуститись вниз і відмітити свято, що перейшло у таку неприємність, гарним запоєм. Адже все одно попереду два тижні, треба ж чимось зайнятися.

- Взнаю, що це законна - влаштую їй адекватну відповідь. - твердо і суворо вирішив Макар. - Заблокую всі рахунки й запроторю назад в рідне село. 

Він натиснув на кнопку, яка, мабуть, заради свят, була сьогодні в золотистій пудрі.

- Ех, Аліна. - шморгнув носом Макар, осягнувши всю непоправність того, що сталося. - Ти б одразу зрозуміла, золото воно чи оці холуї не витрачаються на всі гроші, а насипали якоїсь туфти. 

Біль втрати з новою силою навалився на нещасного олігарха. 

- Багаті теж плачуть. - пригадав він щось з часів, коли був значно молодший і міг відбивати своє в кого і де завгодно. А тут заграница. Не можна нікого наздогнати й покарати. Можна тільки заявити в поліцію про зникнення. І то обережно. 

Бо можуть і його в чомусь звинуватити.

Він вирішив передивитися записи з камер і помітив, що палець все ще натискає на кнопку, а ліфт не їде. Злоба холуя, що нарешті видрався нагору по головах інших, на холуїв, які  нікуди не видралися, здавила горло Скорпіона і вимагала  виходу.

Він стукнув кулаком по кнопці, і залишки пудри перейшли на хирлявий кулачок олігарха.

По коридору уже гупали берці особистої охорони.

- Ліфт не прцює. Щось попало в механізм і заклинило. П’ять хвилин, і все буде…

- Де ви були, коли викрадали Аліну, дармоїди?! - гаркнув розлючений Скорпіон, що спросоння упустив цей момент.

- Викрадали? Вона сказала, що вийде подихати. Вона навіть шубку не накинула.

- І пів години дихає без шубки при такому мінусі й заметілі? - кулак Скорпіона, сковзнув по вилиці охоронця. Той удав, що хазяїн збив його з ніг. І уже з підлоги пробелькотів, що зараз все розрулить, віджався і побіг, не оглядаючись, технічно демонструючи службову молодцюватість.

Макар побіг в протилежну сторону - перевірити, чи сейф не зламали. Там все застраховане, але все ж…

- Отак заклинили ліфт, виманили на двір… -  на бігу думав він, відчуваючи гостру потребу підштовхнути застряглу думку стопкою крижаної аквавіти. 

На першому поверсі усміхнений місцевий ремонтник показав йому на долоні щось сіре, невеличке, але масивне, хитро скручене у формі кільця з гачком-застібкою. І ламаною російською, яку всі тут добре розуміли, сказав, що причина знайдена й усунена, ліфт уже працює 

Олігарх гидливо взяв двома пальцями дивний предмет, в заглибинах узору на якому все ще залишався золотий блиск. І мало не завив з жаху.

Це було все, що залишилося від сережки з гарнітуру, зробленого на замовлення. Причому  за ціну може і не такого розкішного шале, де відбулася його особиста трагедія, та все ж досить пристойну навіть для Скорпіона.

Але катастрофа була не в тому. 

Вона булав тому, що зараз його золота дівчинка знаходиться в руках викрадачів. І навіть якщо вона по-дурному віддана, вони й самі побачать, як з його подарунка злазить позолота. 

Тому висновок у них буде один - Скорпіон уже не торт, якщо дарує коханкам підробні коштовності. І тепер почнеться полювання на старого вовка.

Відмови в кредитуванні посиплються, акції впадуть нижче плінтуса, ніхто не дасть жирного держзамовлення, говоритимуть без поваги. 

І на відновлення непохитного з дев'яностих років минулого століття авторитету підуть роки важкої боротьби й вагони бабла. А він уже й справді не хлопчик. Азарту від такого зовсім не відчуває. І твердої віри в перемогу теж не має.

- Отак за пів голини втратити все, і через що? Хто це підлаштував?  - нарешті вигулькнуло на поверхню головне питання.

Він натиснув кнопку термінового виклику, вмонтовану в наручний крокомір. І через пів хвилини захеканий референт уже стояв перед ним. Референт був неймовірно здивований тим, що розважальний сеанс в баньке виявився такий короткий.

- Здає старий Скорпіон. - прочитав в його очах Макар і схопився за модну краватку холуя, затягуючи вузол з нелюдською силою.

Оскільки він нічого не питав і явно був не в собі, референтові залишалося тільки терпіти, підклавши пальці під вузол, що затягувався все невблаганніше. 

І тільки коли нещасний вже почав втрачати свідомість, Скорпіон нарешті здогадався його спитати.

- Хто передавав замовлення дизайнеру і привозив цацки сюди?

Виявилось, що замовляв гарнітур референт, а відвозив оплату готівкою і привозив коробочку кур’єр. Той звісно занадто мілка сошка, щоб брати його з собою. І він явно весь там у себе за МКАДОМ зараз зустрічає… Йому можна подзвонити і…

Макар показав референтові те, що залишилося від сережки від нібито відомого дизайнера, що спеціалізувався саме на таких замовленнях - за готівку і з золота, походження якого ніколи не питав.

Скорпіон би дуже здивувався, якби хтось йому сказав, що на фабрику, яку він прикупив для виконання майбутнього надсекретного  держзамовлення зараз прийшла рекламація на бракований товар. І один винахідник зараз пише скаргу в поліцію на те, що  хвалена місцева промисловість заподіяла шкоду його репутації.

А може б і не здивувався. Бо зараз його хвилювало, хто ж його так підставив і де кур'єр, і чому охорона все проворонила.