Щось пішло не так

Камаль був дуже небідним  і досить щедрим. І навіть якби на картці не було його  власних грошей, Аліна на момент доленосної зустрічі з любителем хльоскання явно не була Попелюшкою. Ну принаймні за своїми масштабами. Хоча завжди намагалася досягти кращих показників. Але купити квартиру в Києві, та ще й не в спальному районі, а десь на Липках, уже могла собі дозволити.

А от Макарові вона здалася саме Попелюшкою. Або диким кошеням, врятованим з вулиці. Таких цінують і за те, що це був гарний вчинок, і за те, що вуличне кошені не завжди тільки мурчить. Воно іноді й дряпається, виявляючи незалежність. При цьому залишається поруч і повністю залежить від рятівника

Макар дуже зацінив те, що Аліна поїхала з ним, нічого не питаючи про статки й статус. І ще більше оцінив те, що вона самостійно й без підказок вгадала головний секрет немолодого олігарха. Про який знало дуже обмежене коло найвірнішої обслуги. А хто дізнавався зі сторонніх, з тим траплялися настільки великі неприємності, що знання цієї крихітної таємниці їх явно не компенсувало.

Бо то для нечисленних своїх він був немолодим дядьком з провінційним ім’ям Макар і зовнішністю, що пасувала до імені. А всі інші вже півстоліття знали його як Скорпіона. І що те прізвисько відповідає суті трохи більше, ніж повністю.

Аліні не треба було його питати про статки, статус і перспективи. Бо Тамара і так встигла набриднути дівчині розмовами про свого  нового спонсора. І що він купається в держзамовленнях, грошах і причетний до найвищих сфер у сусідній країні, до якоїсь цінної сировини, якихось корисних копалин, Аліна почула. І практично поділила на десять Тамарине вихваляння..

Але одне діло знати, а інше - побачити на власні очі будиночок,  визолочений зсередини, наче коробка дорогих цукерок або ляльковий дім золотої принцеси. Все, що там не було мармурове, порцелянове, оксамитове, шовкове або цінних порід дерева, було золоте.

Стара школа, як вона є. Голодне дитинство й уявлення про красу хлопчика з глибинки, що допався до невичерпного джерела грошей, вразили навіть не дуже естетично розбірливу Аліну. Вона все шукала очима золотий батон, але його як раз там і не було.

І тут вона сама вразила свого нового коханця і чергову останню надію в саме серце. 

Секретики секретиками, і знайти дівчину, що вправно хльоскає - то не важке завдання і не дороге. Таку, що робить це з азартом і захватом, а потім витворяє всяке - теж можна, хоч непідробний азарт і ентузіазм не так часто зустрічаються. 

А от знайти дівчину. яка при цьому може на дотик відрізнити золото від підробки? Та про таке й мріяти не можна!

Скільки парі він відтоді виграв, і згадати важко.  

Дивна властивість Аліни ні разу не підвела. Сплави, де нема золота або його мінімум, вона відрізняла, просто потримавши річ у руці. Або, на крайній випадок - лизнувши.

- Моя золота дівчинка. - казав цей монстр з дев’яностих, який був здатний на ніжність не більше, ніж справжній скорпіон. Але тут зірки стали, випав джекпот і бінго. Навіть скорпіонам іноді треба відчувати ніжність і довіру.

Він колись, в приступі майже батьківського піклування, розказав Аліні, що на справжніх великосвітських прийомах завжди є спеціально навчені люди, які слідкують, чи справжні фамільні дорогоцінності виблискують на дамах і кавалерах.

Бо люди ниці й марнославні. Буває, уже ніяких активів, а воно крутиться у вищих колах, шукає здобич, щоб окрутити грошовитого партнера й сплатити борги. А сама уже в дешевих копіях давно проданих або закладених фамільних коштовностей. 

А от у нього, вона сама бачить, все по чесноку. Все справжнє, навіть покриття на ліпнині. І він не якийсь там. Покинути дружину й дорослих дітей він не зможе. Офіційно. Бо на них записана значна частина його статків.

- Ну знаєш, Алина, налоговая…

Аліна удавала, що знає і співчуває. Хоча проблеми Макара з податковою вважала явним перебільшенням. 

Але те, що неофіційно він давно шукає споріднену душу і тепер нарешті знайшов, її  повністю влаштовувало.

Їхній медовий місяць продовжувався до кінця відпустки Марка. Віників в бані не жаліли, ні березових, ні дубових. А потім справи в державному апараті покликали його до праці. Підлеглі зіщулилися в очікуванні. Бо Тепер все, що їх бос отримав від Аліни, виллється на них. Тільки так можна було підтримати імідж твердої руки.

Когось одразу звільнили, комусь перекрили кисень, до когось надійшла вимога негайно повернути борг. І всі знали, що буде, якщо не виконати вимогу негайно і точно. У всіх були сім'ї й кредити.

А Макар готувався до  великого держзамовлення. І все мало бути ідеально. А на заводику в маленькій європейській країні чинили спротив. Якийсь місцевий циганський барон звідкись взявся і претендував на покупку. А виробництво мало бути саме в Європі. І невинна, на перший погляд, продукція мала подвійне призначення. Барон не хотів відступати. Тому Макар, якого всі знали як Скорпіона, лютував більше звичайного.  Але нарешті перемогло бабло, яке завжди поборе зло. 

І старий хижак вирішив зробити перепочинок перед новим ривком, згадавши про своє дике кошеня, якого давно не бачив.

Аліна зітхнула з полегшенням, коли Скорпіон поїхав у справах. Бо з незвички уже відчувала всі симптоми того, що лікарі звуть ліктем тенісиста. Хто б міг подумати, що так важко хльоскати віником серед пару і спеки? І це все  годинами з дня в день.

Видовище голого розпареного дядька з червоною  від її ударів спиною, на який уже проступала кров, дівчину аж ніяк не збуджувало. А от Скорпіон був на сьомому небі.

Що ж, світле майбутнє само на себе не заробить.

То все тимчасові труднощі.

Дівчина повернулася додому, у свою знімну хрущовку в Києві з осоружним пропаленим диваном і чарівним видом з вікна на промзону.

Вона зачастила до спортзалу, підновила філери в губах, навідала стоматолога, щоб відбілити зуби, лазером видалила зайве волосся. Найдорожчий стиліст столиці зробив її довге волосся ще платиновішим і стильнішим.